Кельнський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кельнський собор
CologneCathedralSouth.jpg
50°56′29″ пн. ш. 6°57′29″ сх. д. / 50.94139° пн. ш. 6.95806° сх. д. / 50.94139; 6.95806Координати: 50°56′29″ пн. ш. 6°57′29″ сх. д. / 50.94139° пн. ш. 6.95806° сх. д. / 50.94139; 6.95806
Тип споруди католицький собор[d]
Розташування Німеччина НімеччинаКельн
Поч. будівництва 1248
Кін. будівництва 1880
Висота 157 м
Стиль Готична архітектура і Готика
Належність Римо-католицька церква
Стан Світова спадщина ЮНЕСКО і Baudenkmal (монумент архітектурної спадщини)[d]
Оригінальна назва нім. Kölner Dom
Епонім Петро
Єпархія Roman Catholic Archdiocese of Cologne[d]
Веб-сайт koelner-dom.de
Кельнський собор. Карта розташування: Німеччина
Кельнський собор
Кельнський собор (Німеччина)
Кельнський собор у Вікісховищі?
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №292
(англ.)рос.
Kdom.jpg

Ке́льнський собо́р (нім. Kölner Dom, офіційно Hohe Domkirche St. Peter und Maria) — римо-католицька церква в Кельні, Німеччина. Осідок архиєпископа Кельнського (нині — кардинал Райнер Марія Велькі), і парафія підпорядковується адміністрації Кельнської архидієцезії. Відомий як пам'ятка християнства та Німецького католицизму зокрема, готичної архітектури, символ тривалої віри і стійкості людей міста, в якому він стоїть. Собор присвячений святому Петру і Пресвятій Діві Марії. У ньому також зберігаються мощі Трьох Царів та святої Ірмґардіс. Собор входить до Світової спадщини, це один з найвідоміших архітектурних об'єктів Німеччини та найзнаменитіша пам'ятка Кельна, яку ЮНЕСКО описує як «виняткову роботу людського творчого генія».[1]

Спорудження Кельнського собору почалося 1248 року і тривало, з перервами до 1880-го, — більш ніж 600 років. Храм завдовжки 144,5 м та має 86,5 м ширини, а його дві вежі сягають 157 м у висоту.[2] Собор — одна з найбільших у світі церков і найбільша готична церква у Північній Європі. Протягом чотирьох років, 1880—1884, був найвищою спорудою у світі, поки не збудували Монумент Вашингтона. Він має другий за висотою церковний шпиль, якого перевершив тільки шпиль Ульмського собору, що був завершений на 10 років пізніше — 1890 р. Через свої величезні дві вежі він також має більший фасад, ніж будь-яка інша церква у світі.

Цифри і факти[ред. | ред. код]

Meyers b9 s0945b.jpg
Meyers b9 s0945c.jpg
Кельнський собор на поштовій листівці. 1926 рік
Загальна довжина (зовні) 144,58 м
Загальна ширина (зовні) 86,25 м
Ширина фасаду поперечного нефа 39,95 м
Внутрішня ширина подовженого нефа 45,19 м
Ширина західного фасаду 61,54 м
Висота північної вежі 157,38 м
Висота південної вежі 157,31 м
Ступеней аж шпиля 509 (97,25 м = 152,5 м над рівнем моря)
Дзвонів 11 (8 дзвонів південної вежі, 3 — у центральній вежі (на гребені даху)), найбільший дзвін — «Decke Pitter»
Висота фасаду поперечного нефа 157,31 м
Висота центральної вежі (на гребені даху) 109,00 м
Висота коника даху 61,10 м
Внутрішня висота середнього нефа 43,35 м
Внутрішня висота бокових нефів 19,80 м
Площа собору, приблизно 7 914 м²
Площа вікон, приблизно 10 000 м²
Площа даху, приблизно 12 000 м²
Територія навколо собору, без лісів 407  м²
Найбільша площа західного фасаду 7 000 м²
Маса використаного каменю, приблизно 300.000 т
Щорічно витрачається на утримання 10 млн. €
Адреса Domkloster 4, 50667 Köln

Легенди Кельнського собору[ред. | ред. код]

  • Архітектор собору Ґерхард, будучи не в силах виконати креслення майбутнього собору, вирішив запросити на допомогу диявола. Сатана тут же з'явився та запропонував обмін: архітектор отримує довгоочікувані креслення, але натомість віддає свою душу. Обмін треба було зробити після перших криків півнів. Відчуваючи безвихідь, архітектор погодився. Але розмову підслухала дружина архітектора, вона вирішила вберегти душу свого чоловіка та дістати креслення будівлі. Уставши на світанку, вона прокукурікала замість півня. Диявол негайно з'явився, передав заповітні креслення. Обман потім розкрився, але було вже запізно.
  • Існує продовження першої легенди: коли диявол дізнався про обман, він сказав: «Нехай настане кінець світу з останнім каменем на цьому соборі!». Відтоді собор не припиняють будувати та добудовувати: закінчиться будівництво — настане Апокаліпсис, обіцяний дияволом.
  • Місто Кельн стоятиме й процвітатиме доти, доки будуватиметься Кельнський собор.
  • Під час Другої світової війни, коли бомбардуваннями союзників був знищений практично весь Кельн, не постраждав тільки Кельнський собор. За негласною угодою летунів, собор берегли як географічний орієнтир.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Franz Johann Joseph Bock. Der Kunst- und Reliquienschatz des Kölner Doms. Hrsg. von dem Vorstande des christlichen Kunst-Vereins zu Köln, Köln 1870.
  • Wolfgang Hartmann. «Historische Wahrheit — Künstlerische Weihe» — Der historische Festzug zur Einweihung des Kölner Domes 1880 und die Wandbilder im Gürzenich // Wallraf-Richartz-Jahrbuch. — Bd. XLI. — Köln, 1980. — S. 223—244.
  • Wolf Schneider:. Der Kölner Dom — Wie die Deutschen zu ihrem Weltwunder kamen. — Hamburg 1991. — ISBN 3-570-09259-3.
  • Hugo Borger (Hrsg.). Der Kölner Dom im Jahrhundert seiner Vollendung // Katalog zur Ausstellung der Historischen Museen in der Josef-Haubrich-Kunsthalle Köln vom 16. Oktober 1980 bis 11. Januar 1981. 3 Bde. Köln, 1980.
  • Joachim M. Plotzek. Zur Geschichte der Kölner Dombibliothek // Glaube und Wissen im Mittelalter. Katalogbuch zur Ausstellung. — München, 1998. — S. 15-64. dombibliothek-koeln.de.
  • Goswin Frenken. Die Kölner Domschule im Mittelalter // Veröffentlichungen des Kölnischen Geschichtsvereins. — 5. Köln, 1930. — S. 235—256 ceec.uni-koeln.de.

Посилання[ред. | ред. код]