Користувач:Vasylyna Chvyl/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Шпитгоф
нім. Arthur Spiethoff
Файл:Артур Шпитгоф Arthur Spiethoff Шпитгоф, Артур.jpg.
Народився 13 травня 1873(1873-05-13)
м. Дюссельдорф, Німеччина
Помер 4 квітня 1957(1957-04-04) (83 роки)
м. Тюбінген, Німеччина
Місце проживання ФРН
Країна Німеччина Німеччина
Національність Німець
Галузь Економіка
Науковий керівник Густав Шмоллер
Нагороди орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».

Артур Шпитгоф, (нім. Arthur Spiethoff; 13 травня 1873, Дюссельдорф — 4 квітня 1957, Тюбінген), - відомий німецький економіст. У своїх статтях розглядав проблему економічних циклів і кризових явищ в економіці.

Навчався в Гумбольдтському університеті Берліна. У якості професора викладав в Університеті Карла-Фердинанда , а пізніше в Боннському університеті.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Артур Шпитгоф[1] 13 травня 1873 в німецькому містечку Дюссельдорф. Його батько Фрідріх Шпитгоф був письменником, молодший брат Бодо Шпитгоф був дерматологом. Після вивчення економіки в Університеті Фрідріха-Вільгельма в Берліні, він до 1908 року був помічником Густава Шмоллера, який був один з найбільш важливих представників так званої молодої історичної економічної школи. 18 лютого 1905 року отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему «Внесок в аналіз і теорію загальноекономічних криз». Пізніше почав викладати у якості професора в одному з провідних університетів Центральної Європи, Університеті Карла-Фердинанда в Празі . Після першої світової війни викладав також і в Боннському університеті.

В 1939 році Артур Шпитгоф вийшов на пенсію. У 1953 році був нагороджений орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».

Помер А. Шпитгоф 4 квітня 1957 року в німецькому містечку Тюбінген, у віці 83 років.

Внесок в економіку[ред. | ред. код]

Артур Шпитгоф[2] здобув популярність завдяки дослідженню теорій економічних циклів. Він вперше пояснив природу циклічності економіки та був одним із перших хто зробив спробу проведення економічного прогнозування[3]. Також виявив, що першими ознаками настання кризи є перенакопичення капіталу та зниження зарплати працівників. Довів, що розширення капіталоутворення призводить до насичення ринку капіталом. Логічна послідовність полягає а тому, що підприємець вкладає свої гроші в основні фонди, якими потім зможе користуватися тривалий час. Але з часом конкурентність зростає і норма прибутку починає падати, яка призводить до скорочення витрат діяльності підприємства. Також відбувається скорочення зарплати або звільнення працівників. Тобто відбувається скорочення реальних доходів населення, що своєю чергою стає початком кризи. Шпитгоф вважав, що виходом з кризи може стати впровадження нових відкриттів або винаходів, які б створили додаткову ємність капіталоутворення. Таким чином, знову відбудеться залучення капіталів, зростатимуть доходи населення й економіка в країні вийде із кризи.

У 1902 році Шпітгоф випустив свою першу статтю про економічні цикли. Вона була опублікована в 1923 роців «Словнику-довіднику з суспільно-політичних наук» (Handwdrterbuch der Staatswissenschaften ; School Dictionary of Political Science). Нарис «Кризи» (Krisen) вийшов в 1953 році під назвою «Економічні цикли» (Business Cycles).

У двох статтях, «Історичний характер економічних теорій» (The Historical Character of Economic Theories, 1952) і «Чиста теорія та економічна гештальт-теорія» (Pure Theory and Economic Gestalt Theory, 1953) він сформулював концепцію економічних циклів, які застосовні для певних історичних варіацій пристрої економічного життя.

Список основних праць[ред. | ред. код]

  • Густав фон Шмоллер і німецька історична економіка (Gustav von Schmoller und die deutsche geschichtliche Volkswirtschaftslehre,1938.);
  • Земля і квартира в ринковій економіці (Boden und Wohnung in der Marktwirtschaft,1934.);
  • Фестріфт для Вернера Зомбарта до сімдесятиріччя з дня його народження 19 січня 1933 року (Festgabe für Werner Sombart zur siebenzigsten Wiederkehr seines Geburtstages 19. Jänner 1933., 1933.);
  • Стан і майбутнє економічних досліджень (Der Stand und die nächste Zukunft der Konjunkturforschung,1933.);
  • Фінанси Австрії і війна (Österreichs Finanzen und der Krieg,1915.);
  • Вплив виробництва золота на ціноутворення 1890—1913 (Der Einfluß der Golderzeugung auf die Preisbildung 1890—1913);
  • Економічне зближення німецького рейху та його союзників (Die wirtschaftliche Annäherung zwischen dem Deutschen Reiche und seinen Verbündeten.);
  • Внесок у вивчення економічних змін: підйом, криза, стагнація (Beiträge zur Erforschung der wirtschaftlichen Wechsellagen: Aufschwung, Krise, Stockung).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Шпітгоф Артур (Spiethoff Arthur) Біографія [Електронний ресурс].  — Режим доступу: http://ebib.pp.ua/shpitgof-artur-cha-spiethoff-arthur-1873-14123.html]
  2. [Шпітгоф Артур (Spiethoff Arthur) Біографія [Електронний ресурс].  — Режим доступу: https://de.wikipedia.org/wiki/Arthur_Spiethoff]
  3. [Прогнозування кризових явищ в економіці[Електронний ресурс].– Режим доступу:https://ecj.oa.edu.ua/articles/2013/n23/20.pdf]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]