Боннський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боннський університет
50°44′02″ пн. ш. 7°06′08″ сх. д. / 50.733888888916773396° пн. ш. 7.1022222222499778° сх. д. / 50.733888888916773396; 7.1022222222499778Координати: 50°44′02″ пн. ш. 7°06′08″ сх. д. / 50.733888888916773396° пн. ш. 7.1022222222499778° сх. д. / 50.733888888916773396; 7.1022222222499778
Тип державний науково-дослідницький університет[d]
LIR[1]
повний університетd
University of Excellenced[2] і громадський університет[3]
Країна  Німеччина
Розташування Бонн
Північний Рейн-Вестфалія
Назва на честь Фрідріх Вільгельм III
Засновано 1818
Засновник Фрідріх Вільгельм III
Ректор Юрген Форман
Студентів 38 043[4]
Співробітників 7530 осіб[5]
Членство у
  • Німецька дослідницька мережаd[7], German Rectors' Conferenced[6], German University Sports Federationd[8], Асоціація університетів Європи[9], Informationsdienst Wissenschaftd[10], Франко-Німецький університет[11], RIPE NCC[1], arXiv.org[12], German National Research Data Infrastructured[13] і Geoverbund ABC/Jd[14]
  • Складається з University and State Library Bonnd, BASA-Museumd і Q113136782?
    Випускники Категорія:Випускники Боннського університету
    Штаб-квартира Бонн
    Адреса Німеччина Німеччина, Бонн
    Сайт uni-bonn.de
    Мапа
    CMNS: Боннський університет у Вікісховищі
    Університетська їдальня. 1961
    Математичний центр

    Бо́ннський університе́т (Рейнський університет Фрідріха Вільгельма в Бонні; нім. Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn) — один з найбільших і найвідоміших університетів Німеччини. Входить до асоціації провідних німецьких університетів German U15.

    Історія[ред. | ред. код]

    В 1777 році в Бонні була заснована Kurkölnische Akademie Bonn, якій в 1784 році було надано університетські права. В 1798 році академію було закрито Францією, яка окупувала тоді рейнські землі. 18 жовтня 1818 року прусський король Фрідріх Вільгельм III заснував у приєднаному за підсумками Віденського конгресу до Пруссії Бонні Рейнський університет, який став шостим університетом у Пруссії. В університеті були однаково представлені католики і протестанти, що виразилося насамперед у заснуванні двох теологічних факультетів. Також в університеті було створено медичний, юридичний і філософський факультети. В 1827 році затверджено статут університету. Пізніше університет став неофіційно називатися " університетом принців ", оскільки багато нащадки дому Гоґенцоллернів навчалися саме в цьому закладі.

    Після Першої світової війни державне фінансування університету було скорочено, і університету довелося шукати інші джерела фінансування. В 1930 році був затверджений новий статут університету, що включав у себе пункти про студентське самоврядування.

    Після 1933 року автономія університету була зліквідована, а університет був перепідпорядкований міністерству освіти. З університету було виключено противників нацистів, а також євреїв. В 1937 році Томас Манн був позбавлений звання почесного доктора університету. Корпуси університету серйозно постраждали під час Другої світової війни, що не завадило йому відкритися вже в 1945 році. Після війни університет активно розвивався і зберіг свій статус одного з провідних університетів Німеччини.

    Структура[ред. | ред. код]

    В даний час до складу університету входять факультети:

    Крім того, до числа підрозділів університету входить кілька дослідних інститутів.

    Відомі люди, пов'язані з університетом[ред. | ред. код]

    Серед відомих випускників університету — Фрідріх Ніцше, Фрідріх III, Вільгельм II, Луїджі Піранделло ([15] з літератури 1934 року), Конрад Аденауер, Александр Кауфман, Вальтер Шелленберг, Юрген Габермас.

    В університеті також деякий час навчалися Генріх Гейне, Карл Маркс, Фрідріх Франц II (великий герцог Мекленбург-Шверінський), Пауль Гейзе ( з літератури 1910 року), Йозеф Геббельс, Юдіт Ессер Міттаг, Гаральд цур Гаузен ( з фізіології та медицини 2008 року), Оскар Лафонтен, Аннетте Шаван, Максим Концевич (лауреат Філдсівської премії 1998).

    Відомими викладачами та працівниками університету були Адольф Вах, Бартольд Георг Нібур, Герман Гельмгольц, Філіп Ленард ( з фізики 1905 року), Отто Валлах ( з хімії 1910 року), Вольфганг Пауль ( з фізики 1989 року), Райнхард Зелтен ( з економіки 1994 року), Герд Фалтінгс (лауреат Філдсівської премії 1986 року), Йозеф Ратцінгер (нині — папа римський Бенедикт XVI).

    В університеті навчалась Ліза Заверманн, яка була найуспішнішою учасницею Міжнародної математичної олімпіади 2011 року.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]