Руська земля, Руская земля, або Русь - термін, що вживався в руських літописях та пам'ятниках літератури в різних значеннях. Характер його вживання в джерелах відображав переважну на той момент (само-) ідентифікацію населення тих чи інших східнослов'янських земель. На відміну широкого значення терміну Русь в історіографії, його давньоруське вживання могло мати як широке, так і вузьке значення. Питання, яке з значень є початковим, досі обговорюється істориками. Згідно праць А. Н. Насонова[1], Б. А. Рыбакова, В. А. Кучкина[2] та ін. відносили до Руської землі в вузькому розумінні всю чи значну частину території Київського, Переяславського і Чернігівського князівств.
