Лаврентіївський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лаврентіївський літопис

Лавре́нтіївський літо́пис — пергаментний рукопис, що містить копію літописного зведення 1305 року. Складений в 1377 року групою невідомих переписувачів під керівництвом ченця Нижегородського Печерського монастиря Лаврентія за списком початку 14 століття. Вперше повністю опублікований 1846 року («Полное собрание русских летописей», том 1).

Літопис починається з другої (Сильвестрівської) редакції "Повісті временних літ" і доводиться до 1305 року. Також містить Суздальський літопис. В основі лежить великокнязівське володимирське зведення 1305 року. Існує декілька списків літопису: Радзивілівський, Московсько-Академічний, втрачений Троїцький (зберігся у виписках та коментарях).

У рукописі відсутні відомості за 898—922, 1263—1283, 1288-1294 роки. У складі літопису до нас дійшло «Повчання» Володимира Мономаха.

До початку XVIII століття Лаврентіївський літопис зберігався в Рождественському монастирі міста Владимира, а у 1792 році він був куплений графом Мусіним-Пушкіним. Останній подарував її Олександру I. Імператор передав літопис в Публічну бібліотеку в Санкт-Петербурзі, де рукопис і знаходиться до цього дня.

Згідно досліджень Ярослава Дашкевича[1], доктора історичних наук, "Лаврентіївський літопис" був фальсифікований шляхом переписування і знищення історичних матеріалів за наказом Катерини II. Так Катерина ІІ своїм указом від 4 грудня 1783 створила «Комісію для складання записок про древню історію переважно Росії» під керівництвом і наглядом графа А. П. Шувалова, в складі 10 видатних істориків. Основне завдання, яке було поставлене перед комісією, полягала в тому, щоб за рахунок переробок літописів, написання нових літописних зведень та інших фальсифікацій обґрунтувати «законність» привласнення Московією історичної спадщини Київської Русі і створення історичної міфології держави Російської. Комісія працювала 10 років. У 1792 р «Катерининська історія» побачила світ.. Так були переписані літописи: «Слово о полку Ігоревім», «Повість временних літ», «Лаврентіївський літопис» та багато інших. Деякі літописи переписувалися по кілька разів, а оригінали знищувались або засекречувалися.

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. http://uainfo.org/blognews/398664-kak-moskoviya-ukrala-istoriyu-kievskoy-rusi-ukrainy-doklad-doktora-istoricheskih-nauk.html