Користь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Користь
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Корецький район
Рада/громада Користівська сільська рада
Код КОАТУУ 5623084201
Облікова картка Користь 
Основні дані
Перша згадка 1570
Населення 1326
Площа 4,008 км²
Густота населення 330,84 осіб/км²
Поштовий індекс 34740
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°36′21″ пн. ш. 26°59′51″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 26.99750° сх. д. / 50.60583; 26.99750Координати: 50°36′21″ пн. ш. 26°59′51″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 26.99750° сх. д. / 50.60583; 26.99750
Відстань до
обласного центру
54 км
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, с. Користь, вул. Київська, 41; тел. 2-66-46
Карта
Користь is located in Україна
Користь
Користь
Користь is located in Рівненська область
Користь
Користь

Ко́ристь — село в Україні, в Корецькому районі Рівненської області. Центр Користівської сільської ради, якій підпорядковане село Новини, яке розміщене на відстані 1 км. Населення — 1 326 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Вулиці села[ред.ред. код]

Тиха, Ювілейна, Київська, Колонія, Жовтнева

Корисні копалини[ред.ред. код]

З корисних копалин відомі поклади будівельної глини, піску. В долині р. Губоч помітні поклади торфу, однак промислового виробництва вони не мають.

Природні ресурси[ред.ред. код]

На території села є чотири ставки, загальною площею 6 га. Поблизу села — р. Губоч.

Ґрунти села різноманітні — від чорнозему до супіщаних ґрунтів на окремих ділянках.

Історія[ред.ред. код]

Часи Київської Русі[ред.ред. код]

Вперше село згадується в 1577 році.

Між ІХ та ХІІ століттями село Користь входило до складу Київської Русі. Під час монголо-татарської навали в ХІІ ст. поселення було повністю знищене і на деякий час припинило своє існування.

В складі Речі Посполитої[ред.ред. код]

З кінця ХVI ст. село входить до складу Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Понад два століття тривав процес насильницької полонізації села.

В 1870–1880 роках в село переселяються німці. 30 сімей на захід від села утворюють свою колонію.

Радянська влада[ред.ред. код]

Радянську владу на селі проголошено в січні 1918 року. Рух бідняків за соціалістичні перетворення очолив Єрмолай Скобель. В 1920 році через село проходили війська Кінної армії, які визволяли наш край від різних завойовників. Захищати свій край зі зброєю в руках пішли жителі села — Трохим Нагорний, Степан Сас, Захар Ющук, Гнат Козел та інші. В роки Польщі боротьбу з експлуататорами в селі організовує Єрмолай Скобель. Допомагав йому односельчанин Євмен Гресь.

Після воз'єднання Західної України з Радянською Україною, в селі утворено селянський комітет. Його очолив Є. Скобель.

Від мешканців села депутатом Народних Зборів, що проходили у Львові в 1939 році, був обраний Є. Скобель. Після виборів народних депутатів, в січні 1940 року, було утворено сільську раду. Першим головою сільської ради обраний Є. Скобель.

Весною 1941 року в селі організовується колгосп імені Леніна. Першим головою обраний Єрмолай Скобель. Сільську раду очолив Є. Гресь. На німецькій колонії також утворили колгосп ім. Сталіна. Його очолив Георгій Слупчук.

Мирне життя користівчан перервала війна. Німецькі війська окупували село 5 липня 1941 року. До Німеччини вивезено 10 юнаків та дівчат, троє з них додому не повернулися. 13 січня 1944 року село визволили від німецьких загарбників. За роки війни з села на фронт було призвано 150 чоловіків. Не повернулося та пропало безвісти 75 односельчан.

В післявоєнний період мирне життя почало налагоджуватися. Відновила роботу сільська рада та колгоспи. Два колгоспи в 1951 році об'єдналися в один колгосп ім. Леніна. Головою колгоспу було призначено Тихона Дем'яновича Вовка, уродженця Житомирщини.

Сучасність[ред.ред. код]

В 2011 році село Користь було газифіковано.

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість розвивається у галузі сільського господарства.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Діють декілька фермерських господарств по вирощуванню зернових культур.

Торгівля, послуги[ред.ред. код]

Центри торгівлі: кафе-маркет «Рікос»; магазини «Анна», «Марія», господарський магазин.

Автозаправні станції «Маршал» та «УкрНафта».

В адміністративному будинку знаходяться відділення «Укрпошти» і філія Корецького Ощадбанку.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Користівський НВК. Користівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» Корецької районної ради Рівненської області (директор — Філінська Євгенія Іванівна)

Поряд з культосвітніми закладами над автошляхом на площі близько 2 га землі розмістились з навчальними і допоміжними спорудами сільська середня школа.

Створена середня школа на базі реорганізованої в 1957 році неповно-середньої. Головний навчальний корпус на 464 учнівських місць збудований і введено в дію в 1980 році. Обладнано навчально-дослідну ділянку, кролеферму, теплицю, 2 спортивні майданчики, географічний майданчик, майданчик по вивченню правил дорожнього руху, автодром, «зелений клас» і т. д.

З 1 вересня 1981 року в школі розпочато експеримент по організації навчання дітей з шестирічного віку. В радгоспному дитячому садку обладнано спальні кімнати для їх денного відпочинку.

В квітні 1989 року прийняте урядове рішення «Про основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи» та розпочато перехід на навчання дітей з шестирічного віку і середню школу у складі І-ХІ класів.

З 1993 року офіційна назва «Користівська середня школа з виробничим навчанням» змінюється на «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Користь».

За час існування школи з її стін вийшло більше тисячі випускників.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Сільська лікарська амбулаторія, приміщення якої знаходиться над автошляхом, західніше від сільської ради здійснює диспансеризацію населення села, надає кваліфіковану медичну допомогу населенню, проводить профілактичні заходи. В амбулаторії працює лікар-терапевт, стоматолог, функціонує педіатричний, акушерсько-гінекологічний та фізіотерапевтичний кабінет. Тут же працює і сільська аптека.

Культура[ред.ред. код]

Будинок культури. На південній стороні автошляху розташований сільський Будинок культури збудований і зданий в експлуатацію в 1974 році, який разом з розміщеною в ньому сільською бібліотекою став центром культосвітньої роботи в селі. В 70-тих роках при Будинку культури функціонував сільський хор, який в 1980 році виборов звання «народний».

Релігійне життя[ред.ред. код]

Церква. В найкращому місці в селі, на пагорбі, що височіє над ставком, в центрі села стоїть церква-Храм Божий імені св. В. с. Димитрія. За архівними даними перша церква в селі була збудована в 1739 році. Збудоване в 1912–1916 рр. нове приміщення було спалене під час війни в 1944 році і знов відбудоване в 1953 році на місці спаленої.

Транспорт[ред.ред. код]

Через Користь із заходу на схід проходить автошлях Київ-Чоп М06 E40, який поділяє село на дві частини.

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Археології[ред.ред. код]

У 5-3 тисячолітті до нашої ери поблизу села було розташовано кілька поселень так званої трипільської культури. Їх племена займалися землеробством, скотарством, рибальством. В І тисячолітті до нашої ери тут проживали жителі епохи раннього заліза. Основними їх заняттями були землеробство, скотарство, на що вказують знайдені серпи, коси. Знахідки кістяних проколок, від глиняних пряслиць до ткацького верстата, свідчать про розвиток шевської справи.

Архітектури[ред.ред. код]

На західній окраїні села знаходиться, збудований більше ста років тому німецькими переселенцями млин.

На північній окраїні села розкинулись господарчі споруди і підрозділи (гаражі, механічна майстерня, склади, пилорама, ковбасний цех, тваринницькі ферми, адміністративний будинок) колишнього радгоспу.

На південному заході з сходу на захід села стрілою витягнулася вулиця Колонія, збудована ще в XX столітті німецькими переселенцями. Добротні будинки і надвірні споруди залишились як пам'ятник високій культурі, працелюбності колишніх їх господарів.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Могила воїна радянської армії та пам'ятник воїнам-односельчанам. За могилою невідомого солдата на постаменті прямокутної форми 1967 р. встановлена скульптура радянського воїна з автоматом у правій руці, вінком — у лівій, в скорботі схилив голову перед прахом загиблих бойових товаришів. На меморіальних плитах, перед постаментом, викарбувані військові звання, прізвища 72-х земляків

Відомі люди[ред.ред. код]

  • В 1940–1941 роках в селі проживав український письменник, автор більше десятка друкованих творів Іван Федорович Вакула.
  • В селі провів дитячі та шкільні роки заслужений артист Росії, народний артист Білорусі Ярослав Євдокимов[1].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

записки Рівнен. обл. краєзн. музею : матеріали наук. конф. 25-26.10.2006 р. — Рівне : Волин. обереги, 2006. — Вип. 4. — С. 78-81.

  • Павловський А. Історія с. Користь / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2008. — № 49-50 (5 лип.). — С. 6.
  • Павловський А. Колонія під Користю / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2011. — № 56/57 (10 верес.). — С. 7.
  • Павловський А. Колонія під Користю / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2011. — № 59/60 (24 верес.). — С. 3.
  • Яноші В. Повернення Івана Вакули: (штрихи до портрета) / В. Яноші // Погорина. — Рівне: ТзОВ «Овід», 2010. — Вип. 12-13. — С. 257–263.
  • http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=4947:2014-09-30-11-19-28&catid=58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17