Королівство Майорка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Regne de Mallorca
Королівство Майорка
Арагонське королівство Estandarte de la Corona de Aragon.svg
1231 – 1345 Арагонське королівство Estandarte de la Corona de Aragon.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Королівство Майорка
Столиця Пальма-де-Майорка
Мови каталонська
Релігії католицтво
Форма правління монархія
король Хайме I
 - 1324-1345 Хайме III
Історія
 - Засноване 1231
 - Захоплене Арагонським королівством 1345

Королівство Майорка (кат. Regne de Mallorca) — феодальна держава, що існувала на Балеарських островах, на півночі Каталонії та деяких областях південного Лангедоку. Увесь час королі Майорки вимушені були захищати свої володіння від королів Арагону. Зрештою у 1345 році Педро IV Арагонський зумів захопити землі королівства Майорки.

Історія[ред.ред. код]

Початок заснуваню королівства поклав арагонський король Хайме I. Останній протягом 1229—1231 років зумів захопити 3 з 4 Балеарських островів: Майорку, Ібіцу і Форментера, а Мінорка, де існував самостійний мусульманський емірат перетворив на залежну державу. У 1253 році за заповітом Хайме I ці землі повинні були успадковані молодшим сином Хайме.

З 1254 року той розпочав керувати ними. Протягом 1260—1262 років спадок Хайме Молодшого. Останній у 1276 році після смерті Хайме I успадкував відповідні володіння: окрім Балеарських островів, графства Руссільон і Серданья, віконтство Карладес, баронство Омелас, володіння Монпельє. Усі ці володіння перетворилися на королівство Майорка.

В подальшому королів Майорки намагалися діяти проти Арагонських королів в союзі з королями Франції. При цьому з останніми ьтакож були конфлікти стосовно володіння Монпельє. Втім конфлікти з Арагоном у 1285 році призвело до повалення правлячої династії, переходу королівства Майорки під контроль королів Арагону. У 1287 році до королівство було приєднано острів Мінорку.

У 1295 році владу гілки Хайме II вдалося відновити. З цього моменту майоркські королі приділяли більше уваги розбудові власних володінь та протистоянню з мусульманськими державами в Африці та на півдні Піренейського півострова. У 1315 році вдалося приєднати князівство Ахейське (північ Пелопонесського півострова). Водночас тут розроблено кодекси законів — Consulado del Mar і Leges palatinae, — які мали вплив на розвиток арагонського права.

З середини 1330-х років королівство вступило в нові конфлікти з Арагоном і Францією, що зрештою у 1344—1345 роках призвело до захоплення основних володінь арагонським королем Педро IV, Монпельє було опановано Французьким королівством. Спроби Хайме III у 1349 році відновити владу виявилася невдалою. Його нащадки продовжували себе титулювати короля Майорки, але не мали жодної влади.

В подальшому титул короля новили правителі Арагону і Кастилії до 1715 року, коли остаточно скасовано.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ubieto Arteta, Antonio (1987). Creación y desarrollo de la corona de Aragón. Anubar. p. 283. ISBN 847013227X.
  • Abulafia, David. The Western Mediterranean Kingdoms, 1200—1500. 1997. ISBN 0-582-07820-2
  • Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896