Корчак Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корчак Іван Іванович
Корчак Іван Іванович
Корчак Іван Іванович
Голова Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР
1967 — 1987
Попередник: Красноступ Іван Якович
Наступник: Матвєєв Юрій Геннадійович
 
Народження: 23 листопада 1914(1914-11-23)
Одеса
Смерть: 1 березня 2005(2005-03-01) (90 років)
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
 
Військова служба
Звання: генерал-лейтенант юстиції
Нагороди:
Орден Трудового Червоного Прапора — 1976 Орден Дружби народів  — 1981 Орден «Знак Пошани»  — 1967 Орден «Знак Пошани»  — 1971
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР — 1984
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Іван Іванович Корчак (23 листопада 1914(19141123), Одеса — 1 березня 2005, Київ) — радянський та український правник, голова Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР (1967—1987), заслужений юрист Української РСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 листопада 1914 року в Одесі.

У 1940 р. закінчив Одеську юридичну школу, в 1949 р. — юридичний факультет Львівського державного університету.

З березня по травень 1940 р. — виконуючий обов'язки помічника прокурора кримінально-судового відділу прокуратури Одеської області, потім з травня 1940 по липень 1941 працював виконуючим обов'язки начальника судово-цивільного відділу тієї ж прокуратури.

У вересні — жовтні 1941 р. — слідчий оперативної групи при Прокуратурі СРСР.

З жовтня 1941 по вересень 1943 — прокурор кримінально-судового відділу прокуратури Новосибірської області.

Начальник слідчого відділу прокуратури Рівненської області з листопада 1943 р. по вересень 1952 р.

Протягом 1952—1960 рр. — прокурор Волинської області.

З вересня 1960 по серпень 1967 — заступник Прокурора Української РСР.

Могила Івана Корчака, Байкове кладовище

З 1967 р. по 1987 р. обіймав посаду Голови Державного арбітражу при Раді Міністрів Української РСР[1].

Помер у 90-річному віці 1 березня 2005 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.4175583° пн. ш. 30.5007389° сх. д. / 50.4175583; 30.5007389).

Діяльність в арбітражі[ред. | ред. код]

За ініціативою та активною участю Івана Корчака (а також Станіслава Буткевича, Дмитра Притики) органи державного арбітражу були виведені з прямого підпорядкування Ради Міністрів УРСР і реорганізовані в самостійні органи, рішення яких у справах були остаточними і не підлягали перегляду органами управління.

Очолюючи 20 років Державний арбітраж при Раді Міністрів Української РСР, а згодом Державний арбітраж УРСР, активно сприяв створенню економічного потенціалу республіки.

Безпосередньо брав участь у розробці і підписанні конвенцій з питань правових засад безпеки держави. Очолював урядові делегації на багатьох міжнародних конгресах, симпозіумах та зустрічах[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Арбітражні суди України: історико-правовий нарис, портрети, події / За заг. ред. Д. М. Притики. — К. : Ін Юре, 2001. — С. 6, 127-128. — 2000 прим. — ISBN 966-7752-54-2.
  2. Про нагородження Корчака І. І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1999 № 1866. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Головний арбітр УРСР


1967 — 1987

Наступник:
Красноступ Іван Якович Матвєєв Юрій Геннадійович