Косарєв Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косарєв Володимир Михайлович
Народився14 (26) червня 1881 або 14 червня 1881(1881-06-14)[1]
Петровська слобода Богородського повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація
Помер12 грудня 1945(1945-12-12)[1] (64 роки)
Москва, СРСР
Національністьросіянин
Знання мовросійська
ЧленствоВсесоюзне товариство старих більшовиків
ПартіяВКП(б)

Володи́мир Миха́йлович Ко́сарєв (26 червня 1881(18810626), Петровська слобода Богородського повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — 12 грудня 1945, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Новомиколаївської губернської ради. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1927 роках, кандидат у члени Президії ЦКК ВКП(б) з 2 червня 1924 по 18 грудня 1925 року, член Президії ЦКК ВКП(б) з 1 січня 1926 по 2 грудня 1927 року. Член ЦВК СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Самоук. З кінця ХІХ століття працював робітником на московських фабриках.

З 1897 року брав участь у революційному русі. Член РСДРП з 1898 року.

Вів нелегальну партійну діяльність серед солдат російської імператорської армії та в Лефортовському районі Москви. У 1899 році заарештований, засуджений до адміністративного заслання в Смоленську губернію.

Учасник першої російської революції 1905—1907 років. У 1907 році заарештований, засуджений до адміністративного заслання в Нижній Новгород. Із заслання втік. У 1908 році — член Бюро РСДРП Центральної промислової області.

У 1909 році емігрував. З 1909 по 1910 рік — слухач партійної Капрійської школи в Італії. Після завершення навчання на Капрі навчався в школі Леніна в Лонжюмо (Франція).

У 1911 році нелегально повернувся до Росії, брав участь у революційній діяльності в Санкт-Петербурзі. Знову заарештований та засланий на чотири роки до Наримського краю. Під час відбування терміну організував для засланців партійну школу, через що відправлений до в'язниці міста Томська. У 1913 році утік із заслання, проте був спійманий у Харкові і висланий назад у Нарим.

У 1916—1917 роках — у російській армії, служив у місті Томську. Був одним із засновників підпільного Військово-соціалістичного союзу.

Після Лютневої революції, 5 березня 1917 року обраний членом виконавчого комітету ради солдатських депутатів Томського гарнізону, потім був головою Томської ради.

З серпня 1917 року — голова ЦК РСДРП(б) у Сибіру. За дорученням томських більшовиків у жовтні 1917 року брав участь у роботі першого Сибірського обласного з'їзду. У листопаді 1917 року обраний головою Омського військово-окружного комітету.

У грудні 1917 — травні 1918 року — голова президії виконавчого комітету Омської ради робітничих та солдатських депутатів. У 1918 році — голова Західно-Сибірського виконавчого комітету рад.

У травні — липні 1918 року брав участь у боротьбі з «білочехами» в Заураллі та на Уралі. Після повалення радянської влади в Сибіру і Уралі працював у Пермі, до грудня 1918 року — член Уральського обласного комітету РКП(б).

У січні — серпні 1919 року — секретар Рогозько-Симоновського районного комітету РКП(б) міста Москви.

У серпні 1919 — 1921 року — член та заступник голови Сибірського революційного комітету. Був завідувачем відділів управління та праці Сибірського революційного комітету; з листопада 1920 року одночасно очолював Сибірський комітет трудової повинності.

У листопаді 1919 — 1921 року — член Сибірського бюро ЦК РКП(б).

28 липня 1921 — червень 1922 року — голова виконавчого комітету Новомиколаївської (Новосибірської) губернської і міської рад.

У 1922—1928 роках — завідувач текстильної секції Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

З 1922 року був членом Московського відділення Всесоюзного товариства старих більшовиків.

У 1928—1930 роках — член правління Головного бавовняного тресту.

У 1932—1938 роках — у Народному комісаріаті легкої промисловості СРСР.

З 1938 року — на пенсії в Москві.

Помер 12 грудня 1945 року в Москві.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]