Костел святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія (Острог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макет Костелу святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія м. Острог, виконаний Іриною Ковалець (магістрант кафедри архітектури НУВГП, Макет експонується в музеї історії Острозької академії

Костел святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія — втрачений римо-католицький храм в місті Острог (нині Рівненська область, Україна). Фундаторка — Ганна Алоїза Ходкевич (з дому Острозька). Споруджувався разом з приміщеннями єзуїтського колегіуму, заснуваного фундаторкою 1624 року.[1]

Короткі історичні відомості[ред. | ред. код]

Наріжний камінь було закладено 1626 року. Будівництво провадив італійський архітектор С. Браун. Після появи небезпечних тріщин в стінах фундаторка сприяла приїзду до міста Джакомо Бріано 1630 року, який розкритикував початковий проект і створив 5 власних, жоден з яких не був схвалений. В 1634—1647 роках будівництвом керував архітектор Бенедетто Моллі з Риму, було зведено основні споруди. При колегіумі діяв заснований фундаторкою «конвікт» (інтернат) для шляхетської молоді.

На вимогу фундаторки, під костелом до 1630 року звели поховальні крипти (інша назва — «долішній» костел святого Станіслава).[2]

Під час повстання Хмельницького комплекс (високий тринавовий базилікальний костел, двоповерховий корпус колегіуму) був спалений, зруйнований. Після повернення оо. єзуїтів до Острога у 1659 році почалася відбудова, яка закінчилася у 1736 році.

Після заборони діяльності ордену Єзуїтів у 1773 р. в колегіумі розмістився монастир чину Василіян, консисторія, духовна семінарія. В 1809, 1821 років комплекс зазнав пошкоджень від пожеж, його не відновлювали, він руйнувався. 1875 р. був розібраний на будівельний матеріал, з якого споруджено, зокрема, 1876 року Острозьку чоловічу гімназію.

Опис[ред. | ред. код]

« Архітектура комплексу була суто бароковою. Симетричний головний фасад костелу вінчав масивний триярусний фронтон і фланкували бічні вежі. Святиня належала до архітектурного типу купольних базилік з трансептом, на перетині середньої нави з трансептом височіла досить масивна баня. »

[3]

Усипальниця[ред. | ред. код]

В костелі було перепоховано батька фундаторки — князя Олександра Острозького — за латинським обрядом її коштом, проти чого повстали місцеві мешканці, яких очолював парох Наливайко.[1]

Макет костелу[ред. | ред. код]

Ірина Ковалець, магістрант кафедри архітектури НУВГП, в 2012 р. виготовила макет єзуїтського колегіуму за чотири місяці з картону, пластику, гіпсу та акрилових фарб[4]. Історико-архітектурне дослідження «Архітектурний комплекс єзуїтського колегіуму в Острозі», виконане під керівництвом професора П. А. Ричкова, було захищено на відмінно. На сьогоднішній день макет експонується в музеї історії Острозької академії.[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ostróg… — S. 683.
  2. Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів… — С. 124.
  3. Костел Єзуїтів. Острог
  4. http://rtb.rv.ua/company/tele/video/2805/
  5. http://old.nuwm.rv.ua/newspaper/news/nov644.html

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ковалів В. Колегіум єзуїтів в Острозі. — С. 181—183.
  • Кулаковський П. Острозькі храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Випуск 5. — С. 123—133.
  • Ostróg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S. 683. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]