Кравець Віктор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кравець Віктор Михайлович (14 травня 1955(19550514), с. Бокове) — український банкір.

Рання біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 травня 1955 року в с. Бокове Любашівського району Одеської області в сім'ї службовців.

Закінчив Одеський інститут народного господарства (1972—76) за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Згодом закінчив Українську академію банківської справи (1999) за спеціальністю «Фінанси, грошовий обіг і кредит».

Кар'єра[ред. | ред. код]

1976 — ревізор КРУ Української республіканської контори Будбанку СРСР, м. Київ.

1976—1977 — служба в армії.

1977—1988 — на різних посадах в Українській республіканській конторі Будбанку СРСР / Київському міському управлінні Промбудбанку СРСР.

У 1989—1993 обіймав керівні посади в Українському республіканському акціонерному інноваційному банку.

У 1993 році очолював АТ «Український інноваційний банк».

Після того перейшов на роботу в Національний банк України. Обіймав посади головного бухгалтера, в.о. заступника Голови Правління, заступника Голови Правління НБУ.

1996—1998 — Голова Правління АК АПБ «Україна».

Згодом — знову на керівних посадах в Національному банку:

1998—2005 — директор Департаменту платіжних систем НБУ, член Правління НБУ.

2005—? — виконавчий директор з питань платіжних систем та розрахунків НБУ.

Був також заступником директора Центру наукових досліджень НБУ.

2014—2015 — Директор Департаменту платіжних систем і розрахунків НБУ[1][2].

З 2009 по 2011 був тимчасовим адміністратором ВАТ «РОДОВІД БАНК»[3][4].

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (1997—1999).

Академік Академії економічних наук України (1993), Української академії економічної кібернетики (1997).

Автор (співававтор) не менше ніж 15 наукових праць у галузі банківської справи.

Регалії[ред. | ред. код]

Заслужений економіст України (1995). Почесна грамота НБУ (1996). Державний службовець 3-го рангу (1999). Кандидат економічних наук (1999).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Ірина Степанівна (1956) — економіст; син Олександр (1980) — економіст; дочка Марія (1982).

Деякі праці[ред. | ред. код]

  • Організація міжбанківських розрахунків на основі платіжних карток системи Visa International (1999)
  • Перспективи розвитку безготівкових розрахунків в Україні (1999)
  • Розробка та впровадження національної системи масових електронних платежів (1999)[5]
  • Платіжні картки в Україні (1999)
  • Кредитна система України і банківські технології (2002, у співавт.)
  • Стан та перспективи розвитку системи міжбанківських розрахунків (2002)
  • Західноєвропейський банківський бізнес: становлення і сучасність (2003)
  • Использование технологий дистанционного банковского обслуживания коммерческими банками Украины (2012, у співавт.)[6][7][8]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]