Любашівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любашівський район
Liubashivka Raion COA.png Lubashivskyi rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область
Код КОАТУУ: 5120200000
Утворений: 1926 р.
Населення: 30 627 (на 1.02.2016)
Площа: 1100 км²
Густота: 28.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4864
Поштові індекси: 66500—66565
Населені пункти та ради
Районний центр: Любашівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 14
Смт: 2
Села: 51
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 66502, Одеська область, Любашівський р-н, смт Любашівка, вул. Софiївська, 97, 2-24-44
Веб-сторінка: Любашівська РДА
Голова РДА: Лабуш В.В.
Голова ради: Паровик С.М.

Commons-logo.svg Любашівський район у Вікісховищі

Любаші́вський райо́н — адміністративна одиниця на північному сході Одеської області України. Адміністративний центр — смт Любашівка.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Межує з Савранським, Балтським, Ананьївським, Ширяївським, Миколаївським районами Одещини та Кривоозерським і Врадіївським районами Миколаївщини.

Природа[ред. | ред. код]

  • Внутрішні води — річки: Кодима, Чичиклія, що належать басейну Південного Бугу, Тилігул; близько 30 невеликих водосховищ та водойм (найбільші — біля сіл Новокарбівка, Чайківка, Червоний Яр та в Любашівці).
  • Ґрунти — чорноземи, темно-сірі ґрунти, глинища. Сільськогосподарські угіддя займають 95,5 тис.га (із загальної площі в 110,0 тис.га), із них рілля — 73,1 тис.га.
  • Ліси — невеликі масиви лісу, що відносяться до Жеребківського та Ширяївського лісництв.

Найпоширенішими видами дерев є дуб, липа, клен, ясен, акація, вишня, черешня, верба, сосна та інші.

  • Клімат — помірно континентальний. В районі протягом року переважають західні вітри — повітряні маси з Атлантичного океану.

Історія[ред. | ред. код]

На Любашівщині здавна існували люди. Стоянки кам'яної доби знайдені біля Познанки, Степанівки; а навколо Бокового і на берегах Кодими виявлені сліди трипільської культури (Пам'ятки Трипільської культури на Любашівщині). Є також знахідки черняхівської культури (залізна доба). В Любашівці знаходили пам'ятки бронзового часу. Залишилося чимало скіфських курганів.

У 14—17 століттях навколишня територія була малозаселеною частиною так званого Дикого поля. По лівому березі р. Кодими трохи вище сіл Познанка, Гвоздавка Перша, Великий Бобрик проходив один із трьох магістральних шляхів (від Умані через Балту до Ольвіополя (суч. м. Первомайськ) і далі через Південний Буг до низинних переправ на Дніпрі), що з'єднували Україну з її південним сусідами — так званий Чорний або Шпаковий шлях. Він існував ще з 16 ст., по шляху йшли каравани за сіллю в Крим, за рибою на Дон і в Запоріжжя, з хлібом в Очаків.[1]

У 17—18 століттях територія вздовж річок Кодима, Тилігул, Чичиклія стала стихійно заселятись. Прибували потомки запорізьких козаків і селяни, що тікали від панського гніту. Так виникли села на березі Кодими — Ясенове, Великий Бобрик, Познанка, Гольма. Села на протилежному березі річки одержали дубльовану назву — Бобрик Другий, Познанка Друга. Після російсько-турецької війни, що завершилась Ясським миром (1792 р.), колонізацію став проводити царський уряд.

Районний центр — селище міського типу Любашівка — засноване у 18 столітті. В 1847 році Любашівка стала волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії. Територія північніше Кодими входила до Подільської губернії (Балтський повіт).

Трохи пізніше через навколишню місцевість пройшла залізниця, що сполучала Балту з Ольвіополем (зараз — це місто Первомайськ). У 1868 році збудовано залізничну станцію Любашівка, полустанок Заплази. Залізниця, що була однією з перших в країні, значно прискорила економічний розвиток.

За 10 верст від Любашівки знаходився великий маєток таємного радника Варанда, розташований при селах Великий Бобрик, Мазурівка і Бакша. Пізніше його викупила громада.

Після встановлення Радянської влади в Любашівці було створено одну з перших в країні машино-тракторних станцій.

Район утворений 7 березня 1923 як Ясенівський район з центром у Ясенові у складі Балтської округи Одеської губернії з Ясенівської, Бобрицької[2] і Бакшанської волостей;[3]; на теренах нинішнього району існував також Троїцький район.

26 листопада 1924 Балтська округа розформована, район з дев'ятьма північними сільськими радами Святотроїцького району перейшов до Першомайської округи.[4]

16 лютого 1926 центр Ясенівського району перенесений із с. Ясенове до с. Любашівки, район перейменований на Любашівський[5] (у 1924–26 рр. північна частина Святотроїцького району (села колишньої Любашівської волості) перейшла до складу Ясенівського району, в свою чергу північна частина Ясенівського р-ну (села колишньої Бакшанської волості) перейшла до складу Савранського району).

13 червня 1930 Першомайська округа розформована, район перейшов до Одеської округи.[6]

Після ліквідації округ 15 вересня 1930 райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[7]

З лютого 1931 р. приєдано Врадіївський район.[8]

9 лютого 1932 увійшов до складу новоутвореної Одеської області.[9]

Голодомор 1932—1933 рр. винищив велику кількість населення Любашівщини. По району зареєстровано 2071 випадок опухання на ґрунті голоду і 737 смертельних випадків з цієї ж причини. Мало місце знаходження неідентифікованих трупів на дорогах і в селах, а також встановлені випадки людоїдства.[10] Намагаючись врятуватися, жителі чинили перешкоди спробам забрати у них їжу. Влада відповідала репресіями. Так, село Святотроїцьке (тодішній райцентр Троїцького району) було занесене на «чорну дошку»[11].

ПОСТАНОВА ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ТА РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА «ЧОРНУ ДОШКУ» СІЛ, ЯКІ ЗЛІСНО САБОТУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ від 6 грудня 1932 р.

СНК и ЦК постановляют: За явный срыв плана хлебозаготовок и злостный саботаж, организованный кулацкими и контрреволюционными элементами, занести на черную доску следующие села:

...5. с.Святотроицкое Троицкого района Одесской области;...

В отношении этих сел провести следующие мероприятия: 1. Немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение ... торговли на месте и вывоз ... всех наличных товаров. 2. Полное запрещение колхозной торговли как для колхозов, колхозников, так и единоличников. 3. Прекращение всякого рода кредитования, проведение досрочного взыскания кредитов... 4. Проверку и очистку ... от всякого рода чуждых и враждебных элементов.

Під час Другої Світової війни місцевість окуповано німецькими і румунськими силами. На території району діяв партизанський загін «Буревісник». Радянські війська повернулись у березні 1944 року. Наслідками війни були численні руїни (наприклад, була зруйнована станція Заплази).

У листопаді 1957 року був ліквідований Троїцький район.

У 1962 р. Савранський р-н приєднаний до Балтського та Любашівського.[12]

4 січня та 5 лютого 1965 р. затверджений новий склад районів:[13]

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. був відокремлений (відновлений) Савранський район.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Сучасність[ред. | ред. код]

У післявоєнні часи у районі збудовано Заплазький цукровий завод, відновлено елеватор, колгоспи та інші підприємства. Через район пройшли автошляхи КиївОдеса E95(М05) та КропивницькийПлатоновеКишинів E584 (М13). Довжина автошляхів загального користування становить 367,3 км.

Основні сільськогосподарські культури, які вирощують на території району: пшениця, ячмінь, кукурудза, ріпак, соняшник, цукровий буряк.

ЗМІ представлені єдиною газетою «Хлібороб».

Провідні підприємства району:

  • ЗАТ «Троїцький молочний завод»
  • ЗАТ «Заплазський цукровий завод»
  • ВАТ «Любашівський елеватор»
  • ВАТ «Заплазське ХПП»
  • Любашівська спілка споживчих товариств України
  • РМ ПМК
  • ПП «Люкс — СМС» (автоперевезення)
  • ВНФ «Зеленогірське»
  • ТОВ «НВП «Агро-Ритм»

Любашівський район відомий вмінням його жителів виробляти справжню українську ковбасу. З вересня 2013 року започатковано щорічний Національний ковбасний фестиваль-ярмарок «Новий Любашівський базар» з метою популяризації цієї діяльності.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Населення району мешкає в 53 населених пунктах, що входять до 2 селищних і 14 сільських рад. Із загальної чисельності населення економічно активне населення віком 15-70 років становить близько 40%. На території району функціонує 30 шкіл, 12 дитячих дошкільних установ, районна лікарня, районний центр первинної медико-санітарної допомоги (8 амбулаторно-поліклінічних установ, 31 фельдшерський чи фельдшерсько-акушерський пункт), міжрайонна станція екстреної (швидкої) медичної допомоги, 36 клубів і будинків культури, 33 бібліотеки.

Відомі люди[ред. | ред. код]

П. М. Улицький

Визначні місця[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Любашівського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 54,09% (проголосували 12 729 із 23 534 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 58,51% (7 448 виборців); Юлія Тимошенко - 12,33% (1 569 виборців), Олег Ляшко - 7,45% (948 виборців), Сергій Тігіпко - 6,53% (831 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,31%.[16]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. О. Росохацький. Надкодимщина — подол Подільської землі (Етно-історичний нарис)[1]
  2. Карта административного деления Одесской губернии 7 марта 1923 года(рос.)
  3. Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 304 від 26 листопада 1924 «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМСРР і про районування де-яких районів Балтської округи»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  8. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 3 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
  9. Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  10. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Одеська область. Од., 2008 р., стор. 9
  11. Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів [2].
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  13. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  14. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"»
  15. Народный клуб любителей русских басов [3](рос.).
  16. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-31. 
Балтський район Савранський район Миколаївська область
(Кривоозерський район)
Ананьївський район Gray compass rose.svg Миколаївська область
(Врадіївський район)
Ширяївський район Миколаївський район