Краєзнавчий музей Рокишкіса
| Краєзнавчий музей Рокишкіса | |
|---|---|
лит. Rokiškio krašto muziejus[1]  | |
 | |
| 55°57′55″ пн. ш. 25°36′03″ сх. д. / 55.96528° пн. ш. 25.60083° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Литва[1] |
| Засновано | 1933 |
| Сайт | muziejusrokiskyje.lt |
  Краєзнавчий музей Рокишкіса (Литва) | |
 | |
Краєзнавчий музей Рокишкіса (лит. Rokiškio krašto muziejus) — музей в місті Рокишкіс, Литва. Розташований в приміщенні колишнього маєтку родин Тізенгаузенів і Пшездецьких — пам'ятці архітектури XIX—XX століть.
Заснований в 1933 році групою ентузіастів[2]. Перші музейні фонди становили експонати, зібрані в окрузі вчителями та учнями, а також експонати з місцевої гімназії. До 1939 року в фондах музею було накопичено 1046 експонатів[3].
У 1940 році, з приходом радянської влади, садиба Рокишкіс була націоналізована, у головній будівлі відкрився краєзнавчий музей. У грудні 1940 року в цих приміщеннях розмістився полк Червоної армії. У 1941 році найцінніші роботи живопису і графіки були передані Каунаському музею культури (нині Національний художній музей імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса). У 1942 році, на вимогу гітлерівців, музей закрили, а експонати були перенесені в підсобні приміщення. У 1948 році комплекс будівель був переданий місцевому радгоспу, а музей перенесений до приміщення маленького дерев'яного костелу на вулиці Вітауто. У 1952 році у відреставрованій садибі знову був відкритий музей. З 1989 року директором музею є Нійоле Шньокене (лит. Nijolė Šniokienė).
У 2006—2012 роках був реалізований проект «Адаптація маєтку Рокишкіс до туристичних потреб», в ході якого були реконструйовані чотири будівлі ансамблю садиби, побудовані сучасні складські приміщення, виставкові зали, реконструйовані та спроектовані інженерні мережі[4].
У 2010 році Краєзнавчий музей Рокишкіса отримав приз від Міністерства культури Литовської Республіки за проекти розвитку дитячої та молодіжної культурної освіти.
Музей та ансамбль маєтку Рокишкіс стали найпривабливішим туристичним напрямком в Литві в 2011 році і був удостоєний премії Європейської комісії[5]. У 2012 році, в ході голосування, проведеного Міністерством культури, музей був визнаний Музеєм 2012 року[6].
В експозиції Краєзнавчого музею Рокишкіса знаходяться близько 90 000 експонатів[3]. У музеї можна побачити археологічні знахідки: вироби з каменю, бронзи, заліза, частина з яких знайдена під час розкопок Юоденського городища (I—XII ст.) і Норкунайського могильника (VI—VII ст.)[7]. У музеї також зберігається велике зібрання матеріалів з історії та культури Рокішкського краю: безліч книг, документів, друкованих видань, монет і банкнот різних періодів, зразки образотворчого і прикладного мистецтва, колекція одягу, архівні матеріали та фотографії маєтку, фонд народного мистецтва, в якому виняткове місце займають різьблені вироби литовського скульптора Ленгінаса Шяпки.
У залах музею представлені наступні експозиції:
- Історія Рокішкського краю
- Маєток Рокишкіс у XIX—XX ст.
- Різьблені фігури Ленгінаса Шяпки
Музей працює щоденно з 10.00 до 18.00 години, крім понеділка[8].
- ↑ а б https://museums.lt/tikrieji-nariai/
- ↑ Годунова Л. Н, Шумная Т. Г. Исторические и краеведческие музеи СССР: каталог. — Центральный музей революции СССР, 1988. — С. 453.
- ↑ а б История Рокишкского краевого музея (рос.). Рокишкский краеведческий музей. Архів оригіналу за 28 серпня 2018.
- ↑ Kultūros ministerijos apdovanojimu pagerbta Rokiškio krašto muziejaus direktorė Nijolė Šniokienė (лит.). Lietuvos Respublikos kultūros ministerija. Архів оригіналу за 4 грудня 2018.
- ↑ Pagerbta Rokiškio krašto muziejaus direktorė Nijolė Šniokienė (лит.). Alkas.lt. Архів оригіналу за 15 січня 2018.
- ↑ Išrinko metų muziejų://geriausias – Rokiškio krašto muziejus (лит.). Pilotas.lt. Архів оригіналу за 24 січня 2021.
- ↑ Касперавичюс Й. Музеи Литовской ССР. — Вильнюс : Минтис, 1973. — С. 102.
- ↑ Время работы экспозиции (рос.). Рокишкский краеведческий музей. Архів оригіналу за 10 березня 2019.
- Rokiškio krašto muziejui 75: albumas / Nijolė Šniokienė, Dalia Kiukienė. — Vilnius : Petro ofsetas, 2008. — 202 с. — ISBN 978-9955-815-82-2.(лит.)
- Офіційний сайт Краєзнавчого музею Рокишкіса [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]