Кремлівська АЗС на Волхонці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кремлівська АЗС на Волхонці
Світлина 2011 року Адреса: Волхонка, між володіннями 14 і 16
Світлина 2011 року
Адреса: Волхонка, між володіннями 14 і 16
Світлина 2011 року
Адреса: Волхонка, між володіннями 14 і 16
55°44′45″ пн. ш. 37°36′14″ сх. д. / 55.74583° пн. ш. 37.60389° сх. д. / 55.74583; 37.60389Координати: 55°44′45″ пн. ш. 37°36′14″ сх. д. / 55.74583° пн. ш. 37.60389° сх. д. / 55.74583; 37.60389
КраїнаРосія
МістоМосква
Типавтозаправна станція і пам'ятка архітектури[d]
Тип будівлібензоколонка
Стильар-деко
Автор проєктуДушкін Олексій Миколайович (?)
АрхітекторДушкін Олексій Миколайович
Дата заснування1930-ті
Початок будівництва1930-ті
Побудовано1930-ті
Статус виявлений об'єкт культурної спадщини[1]
Адресавулиця Волхонкаd

Кремлівська АЗС на Волхонці. Карта розташування: Росія
Кремлівська АЗС на Волхонці
Кремлівська АЗС на Волхонці
Кремлівська АЗС на Волхонці (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кремлівська АЗС на Волхонці — за деякими відомостями, одна з найстаріших бензоколонок Москви. Діє та призначена тільки для урядових автомобілів[2]. Єдина бензоколонка в межах Бульварного кільця, єдиний реалізований елемент Палацу Рад і одна з останніх збережених будівель радянського ар-деко[3].

За однією з версій, побудована за типовим проектом відомого архітектора Олексія Душкіна (автора сталінського хмарочоса біля Червоних воріт, «Дитячого світу» на Луб'янці, станції метро «Кропоткінська»). Має статус знову виявленого пам'ятника архітектури[4].

Історія

[ред. | ред. код]

«Бензоколонка мала стати частиною величезного комплексу Палацу Рад, який хотіли побудувати на місці підірваного в 1931 році храму. Але зрештою тут відкрили басейн „Москва“, а АЗС стала єдиним нагадуванням про грандіозні плани. (…) Практично всі оригінальні деталі збереглися недоторканими, окрім самих колонок — їх кілька років тому замінили на нові»[3].

Інша бензоколонка, побудована за аналогічним проектом, покинута і розташована в районі «Аеропорт», за адресою вулиця Черняховського, між будинками 16 і 18[5].

Сьогодні це «кремлівська», режимна бензоколонка — між іншим, останній рудимент стародавньої функції Государевих стаєнь.(«Архнагляд»)[6]

«Нова Газета» спробувала уточнити право власності: «В Інтернеті, до речі, є купа офіційних містобудівних документів, де про бензоколонку йдеться, як про об'єкт Федеральної служби охорони. Але в самій ФСО мені заявили, що ні про яку АЗС на Волхонці № 16 не знають і не чули, інформація закрита, і все тут»[7].

Доля у XXI столітті

[ред. | ред. код]
Макет кварталу в 2012 році

У 2010 роках було вирішено перетворити сусідній Пушкінський музей в Музейне містечко, заради чого планується перебудувати квартал. Бензоколонка, яка займає великий простір навпроти Храму Христа Спасителя, опинилася під загрозою знесення[4]. Зокрема, серед макетів, презентованих відомим англійським архітектором Норманом Фостером, на її місці зображений хай-теківський п'ятилисник. Пізніше ця ідея була відкинута, однак в 2013 році під час обговорення на Архраді проекту «з-поміж висловлених музею рекомендацій пролунала пропозиція перенести на інше місце бензоколонку і побудувати на її місці виставкову залу»[8].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Об'єкти культурної спадщини
  2. Переломна Москва-Радянська Москва. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
  3. а б village.ru/village/city/risk-zone/112549-azs У зоні ризику: АЗС «Кремлівська» // The Village. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 13 березня 2022.
  4. а б Найстарішу бензоколонку Москви можуть знести // МК. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
  5. Покинута радянська АЗС з грибками (Москва). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 13 березня 2022.
  6. Р. Рахматулін. Волхонка і Чертолье-5 // Архнагляд. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 24 грудня 2013.
  7. Погана заправка // Нова газета. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
  8. Фостера чекають на Волхонці [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]// Російська газета