Кривцун Ігор Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кривцун Ігор Віталійович
Народився 21 жовтня 1954(1954-10-21) (66 років)
Костянтинівка
Країна УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь лазерне зварювання
Заклад Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України
Посада відділ фізики газового розряду і техніки плазми
Звання доктор фізико-математичних наук
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник академік НАН України
Членство НАН України
Відомий завдяки: теоретичне дослідження та математичне моделювання фізичних явищ у низькотемпературній технологічній плазмі

І́гор Віта́лійович Кривцу́н (Крівцун) (* 21 жовтня 1954, Костянтинівка) — український вчений-знавець у галузі зварювання та споріднених технологій, 2011 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, 2012 — академік Національної академії наук України.

Життєпис[ред. | ред. код]

1976 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «загальна фізика».

1984 року пройшов аспірантуру в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова АН України. По аспірантурі працює в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України.

1987 року захистив дисертацію на ступінь кандидата фізико-математичних наук на тему «Теоретична та математична фізика».

2003 року захистив докторську дисертацію на тему «Комбіновані лазерно-дугові процеси обробки матеріалів та пристрої для їх реалізації».

2004 року очолює відділ фізики газового розряду і техніки плазми, з 2008 працює заступником директора інституту з наукової роботи.

2009 року одночасно почав завідувати кафедрою лазерної техніки та фізико-технічних технологій в Київському політехнічному інституті[1].

Проводить теоретичне дослідження та математичне моделювання фізичних явищ у низькотемпературній технологічній плазмі, таких як

  • зварювальні дуги, оптичні та інші розряди, плазмові струмені;
  • процесів взаємодії електродугової плазми та лазерного випромінювання з матеріалом, що оброблюється — в умовах гібридного, дугового, лазерного та плазмового зварювання;
  • наплавлення та нанесення покриттів.

Розвинув теорію взаємодії сфокусованого лазерного випромінювання та дугової плазми з конденсованими середовищами.

Першим виявив особливості лазерного та комбінованого лазерно-плазмового нагрівання у частинок дрібнодисперсних металевих та керамічних матеріалів.

Розробляв новітні гібридні процеси:

  • лазерно-мікроплазмове зварювання металів малих товщин,
  • лазерно-плазмове порошкове наплавлення та напилення керамічних матеріалів,
  • лазерно-плазмове нанесення алмазних і алмазоподібних покриттів.

Під його керунком для втілення даних технологічних процесів створено інтегровані лазерно-дугові плазмотрони, які не мають аналогів у світовій практиці.

Написав понад 140 наукових праць, з них дві монографії, автор п'яти патентів.

Як педагог підготував двох кандидатів наук.

Є членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій — при Інституті електрозварювання ім. Патона та Київському політехнічному інституті.

Член редакційної колегії науково-технічного журналу «Автоматичне зварювання».

З його праць, зокрема, 1991 року опубліковано «Чисельне дослідження характеристик розряду в каналі лазерно-дугового плазмотрону» — разом з В. С. Гвоздецьким та Чиженком М. І.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основний напрямок наукової діяльності — теоретичні дослідження і математичне моделювання фізичних явищ, що мають місце у низькотемпературній технологічній плазмі (зварювальні дуги, плазмові струмені, оптичні та інші розряди), дослідження процесів взаємодії електродугової плазми та лазерного випромінювання з матеріалами, що оброблюються за умов дугового, плазмового, лазерного і гібридного зварювання, наплавлення та нанесення покриттів.

Розвинув теорію взаємодії сфокусованого лазерного випромінювання і дугової плазми з конденсованими середовищами.

Вперше виявив особливості лазерного та комбінованого лазерно-плазмового нагрівання частинок дрібнодисперсних металевих і керамічних матеріалів.

Розробив такі новітні гібридні процеси, як лазерно-мікроплазмове зварювання металів малих товщин, лазерно-плазмове порошкове наплавлення та напилення керамічних матеріалів, лазерно-плазмове нанесення алмазних і алмазоподібних покриттів.

Праці[ред. | ред. код]

  • Комбіновані лазерно-дугові процеси обробки матеріалів. Ч. 1. Ефекти комбінованої обробки і способи її реалізації / В. С. Коваленко, І. В. Крівцун // Наукові вісті НТУУ «КПІ» . - 2001. - С. 33-44.
  • Крівцун І. В. Особенности нагрева мелкодисперсных керамических частиц лазерным излучением / І. В. Крівцун // Физика и химия обработки материалов. – 1992. – №. 2. – С. 40-48 (співавт.).
  • Крівцун І. В. Laser-ars discharge: Theory and applications&nbsp / І. В. Крівцун . – Harwood Acad. Publ., 1995. - 148 p.. — (Welding and Surfacing Reviews; Vol. 3) (співавт.).
  • Крівцун І. В. Модель испарения металла при дуговой, лазерной и лазерно-дуговой сварке / І. В. Крівцун // Автомат. сварка. – 2001. - №. 3. – С. 3-10.
  • Крівцун І. В. Laser-ars processes and their applications in welding and material treatment / І. В. Крівцун. – London: Taylor and Francis Books, 2002. – 200 p. — (Welding and Allied Processes; Vol/ 1) (співавт.).
  • Крівцун І. В. Modelling of motion and heating of powder particles in laser, plasma and hybred spraying / І. В. Крівцун // J. Thermal Spray Technol. – 2006. – 15(4) . - P. 553—558 (співавт.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крівцун Ігор Віталійович. ltft.kpi.ua (uk-ua). Процитовано 2018-03-17. 

Джерела[ред. | ред. код]