Костянтинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтинівка
Costyantynivka gerb.png Флаг Константиновки.png
Герб Костянтинівки Прапор Костянтинівки
Костянтинівська міська рада
Костянтинівська міська рада
Розташування міста Костянтинівка
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Костянтинівська міська рада
Код КОАТУУ 1412600000
Засноване 1870
Статус міста з 1932 року
Населення 75 040 (01.01.2015)[1]
Площа 66,04 км²
Густота населення 1136 осіб/км²
Поштові індекси 85100-85129
Телефонний код +380-6272
Координати 48°31′36″ пн. ш. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д. / 48.52667; 37.70417Координати: 48°31′36″ пн. ш. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д. / 48.52667; 37.70417
Висота над рівнем моря 86 м
Водойма р. Кривий Торець
Відстань
Найближча залізнична станція Костянтинівка
До обл./респ. центру
 - фізична 50 км
 - залізницею 65 км
 - автошляхами 55 км
До Києва
 - фізична 563 км
 - залізницею 680 км
 - автошляхами 570 км
Міська влада
Адреса 85114, вул. Правобережна, 260, 2-50-85
Веб-сторінка Костянтинівська міськрада
Міський голова Давидов Сергій Дмитрович

Commons-logo.svg Костянтинівка у Вікісховищі

Костянти́нівка — місто обласного підпорядкування у Донецькій області, районний центр.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Відстань до Донецька — 68 км. Площа — 1 172,72 км². Населення — 75 тис. осіб.

Водні ресурси: річка Кривий Торець (басейн ріки Сіверський Донець). Довжина — 88,36 км, площа водостоку — 1590 км² , заболоченість 0,2 %. Клебан-Бицьке водосховище площею 520 га, 9 водойм та 43 ставки. Земельний фонд Костянтинівки — 6,598 тис. га. Корисні копалини — глини та пісок.

Історія[ред.ред. код]

Дата заснування міста — 1870 рік. Засновник — поміщик Номікосов. Назване на честь старшого сина Костянтина. У 1926 році Костянтинівка набула статусу селища міського типу. З 1932 року стала містом обласного підпорядкування.

З 1931 року у місті працює трамвай.

28 квітня 2014 року озброєні бойовики «ДНР» захопили будівлі міськвиконкому і міліції[2].

8 липня 2014 року в ході проведення АТО сили Національної гвардії України та військові підрозділи звільнили місто від бойовиків «ДНР». 21 липня 2014-го при обстрілі терористами Костянтинівки на блокпосту загинув старший лейтенант Григорій Терехов.

У середині вересня 2014 року у місті було повалено пам'ятник Леніну[3].

14 жовтня 2015-го на Пресвяту Покрову в Костянтинівці у храмі УПЦ КП відбулася перша святкова літургія[4].

У вересні 2016 р. російськомовна гімназія у Костянтинівці перейшла на українську мову [5]

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 94886 осіб, із них 20,98 % зазначили рідною мову українську, 78,06 % — російську, 0,50 % — вірменську, 0,06 % — білоруську, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, а також грецьку, польську, німецьку, гагаузьку, циганську, угорську та єврейську мови[6].

Національний склад населення за переписом 2001 року[7]

чисельність частка, %
українці 56 226 59,3
росіяни 35 762 37,7
вірмени 906 1,0
білоруси 485 0,5
азербайджанці 248 0,3
євреї 186 0,2

Промисловість[ред.ред. код]

Костянтинівка — центр кольорової металургії, хімічної промисловості та ін. Найбільш відомі підприємства — склозавод і завод «Автоскло», вогнетривкий завод, завод високовольтного обладнання, завод «Конті» та ін.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

У місті видається регіональна газета «Знамя индустрии».

Відомі люди[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У місті Костянтинівка Донецької області на обліку перебуває 35 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Посилання[ред.ред. код]


Додаткова література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.