Крила, ноги і хвости

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крила, ноги і хвости
рос. Крылья, ноги и хвосты
Вид мальована анімація
Жанр сатирична казка
Режисер Олександр Татарський
Ігор Ковальов
Сценарист Альберт Іванов
Олександр Татарський
Ігор Ковальов
Композитор Юрій Чернавський
Кінокомпанія Творче об'єднання «Екран»
Дистриб'ютор Творче об'єднання «Екран»
Тривалість 3 хв. 53 сек.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 1350929

«Крила, ноги і хвости» (рос. Крылья, ноги и хвосты) — радянський мальований мультиплікаційний фільм, створений режисером Олександром Татарським[1] за однойменною казкою Альберта Іванова.

За свідченням Олександра Татарського, мультфільм був знятий у 1985 році для альманаху «Кубик», але не сподобався директору студії «Екран» Б. М. Хессину і до збірки не ввійшов. На екран вийшов лише в наступному році.[2]

Мультфільм про те, як гриф учив страуса літати. Придбав значну кількість прихильників за своєрідну манеру малюнка і досить цинічний сюжет, з фразами, які стали «крилатими».

Сюжет[ред. | ред. код]

Перед нами спекотна пустеля. Проте в ній зустрічаються ящірки, зустрічаються і страуси. Страус дуже полохливий; і ось одного разу він зустрічає грифа. Той пропонує скласти йому компанію: «Летимо зі мною, там стільки смачного!» Страус погоджується. Гриф летить, страус біжить за ним. Але грифа це не влаштовує: «Я ж сказав „полетіли“, а не „побігли“!» На питання: «Ти що, розучився літати?» страус зізнається, що ніколи й не вмів, і гриф загоряється ідеєю навчити страуса літати («Не вмів! Не вмів — навчимо, не хочеш — змусимо. Злітай!»). Попутно, відчувши боягузтво страуса, гриф періодично лякає його, висмикуючи з його заду по пір'їнці, щоб вставити їх собі в голову.

Однак навчання нічого не виходить, та й з'ясовується, що страус бігає швидше, ніж гриф літає. Зрозумівши це, страус перехоплює ініціативу і заявляє «крила, крила… ноги!». Усвідомивши свою моральну перевагу, він лякає змученого польотом грифа і забирає назад свої пір'їни, після чого гордо йде у своїх справах, залишивши грифа стирчати головою в піску.

Завершує картину поява ящірки з початку мультфільму, яка стверджує, що головне все-таки хвіст. Вона витягає з голови грифа останню пір'їнку і, наспівуючи веселу мелодію, зникає.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Сергей Капков. Архівована копія. — ISBN 5-91105-007-2. Архівовано з джерела 31 серпня 2007
  2. Георгий Бородин. Архівована копія. Архівовано з джерела 30 липня 2013