Страус
| Страус | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця масайського страуса
(Struthio camelus massaicus) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Struthio camelus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Сучасне розповсюдження страуса | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Стра́ус (застаріла назва — струсь), стра́ус африка́нський (Struthio camelus) — найбільший у світі птах. На зріст сягає до 2 м 70 см. Дорослий самець страуса може мати масу до 100 кілограмів. Через велику масу тіла страуси не можуть літати. Розвивають швидкість до 70 км/год.
Крім африканського страуса, існують птахи, схожі на нього:
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Страус — нелітаючий птах, крила слабо розвинуті, кіль відсутній. Страуси можуть довгий час обходитися без води, але при нагоді охоче п'ють воду та купаються. У неволі страуси живуть до 50 років. Розвивають швидкість 60-70 км/год. Середня вага становить 50-75 кг, окремі самці можуть важити до 131 кг.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкають у саванах та напівпустелях Африки. Сотні тисяч років тому страуси жили також на півдні України і далі на схід до Монголії.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Живуть групами від 10 до 50 птахів. Часто зі страусами у савані пасуться стада гну, зебр.
Від хижаків страус звичайно рятується втечею. Часто молоді страуси припадають до землі, витягуючи при цьому свою довгу шию. У такій чудернацькій позі ворогу страуса тяжко помітити свою жертву. Коли ж птахові нікуди відступати, він стає небезпечним противником. Його сильні двопалі лапи є надійним знаряддям захисту.
Легенда, що наляканий страус ховає голову в пісок, імовірно, походить від того факту, що самиця страуса, котра сидить на гнізді, у разі небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Так само діють страуси, помітивши хижаків. Якщо до такого птаха наблизитися, він миттєво схоплюється та тікає.
Харчування[ред. | ред. код]
Страуси живляться бруньками, квітками та дрібними плодами рослин, ловлять дрібних тварин — комах, ящірок, маленьких черепах. Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці (гастроліти), а часто і все, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси тощо.
Розмноження[ред. | ред. код]
Самець обирає 2-3 самиці та риє у піску ямку — гніздо. Усі самиці туди відкладають свої яйця, а потім по черзі їх висиджують. У страуса яйце важить у середньому 1,45—1,65 кг та є найбільшим серед птахів[1]. Шкарлупа страусиного яйця має товщину 1-2 мм і є досить міцною. ЇЇ можна розламати лише молотком або пилкою. Самиці висиджують яйця вдень, оскільки їхнє сіре оперення не помітне хижакові на тлі ландшафту. А вночі їх замінює самець, чиє чорне оперення не помітне вночі на тлі нічного неба. Малята виростають швидко: майже на 30 см щомісяця.
Страуси на фермах[ред. | ред. код]
Часто страусів приручають і утримують заради їхніх величезних яєць та поживного м'яса на спеціальних страусиних фермах. Страусине яйце вариться 40 хвилин. Також цінним продуктом є шкіра страуса. Вона добре пропускає повітря, але затримує воду (оскільки проникаюча здатність газоподібної речовини вища, ніж в рідини). Тому взуття зі шкіри страуса забезпечує добру вентиляцію для стопи, водночас захищаючи її від промокання. Пір'я страуса використовується як прикраса та елемент декору. Окремі підприємства виробляють сувеніри з кісток страуса (статуетки, шахові фігури, іграшки, тощо). Зі шкаралупи страусових яєць також виготовляють декоративний посуд, абажури для освітлювальних приладів, корпуси для годинників та інших приладів. Фахівці з нетрадиційної медицини рекомендують використовувати наріст на дзьобі та пальцях ніг страуса як сировину для ліків. З нутрощів страуса, що не вживаються в їжу людиною, виробляють котячий та собачий корм. Страус — сильний птах, дорослий самець може перевозити людину без особливої напруги.
Страуси в Україні[ред. | ред. код]
2009
Протягом останніх десятиліть страусові ферми стали вигідними і популярними сільськогосподарськими об'єктами в Україні. У кожній області України є до 10 страусиних ферм[джерело?]. Їх утримують у багатьох зоопарках.
На території Миколаївській області є дві страусові ферми, які можуть відвідати всі охочі.[2]
| Чи знаєте ви, що… | |
|---|---|
| |
Дивіться також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A. Gonzalez, D. G. Satterlee, F. Moharer & G. G. Cadd (September 1999). Factors affecting ostrich egg hatchability. Poultry science. 78 (9): 1257—1262. PMID 10515354.
- ↑ Як миколаївці страусів приборкували - mykolaiv.name (укр.). 10 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Резніченко В. П. Цікава біологія
Посилання[ред. | ред. код]
- Струсь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1853-1854. — 1000 екз.
Література[ред. | ред. код]
- Размножение страусов: гнездование, яйцекладка, инкубация / М. В. Бевольская ; Биосферный заповедник "Аскания-Нова" им. Ф.Э.Фальц-Фейна. - К. : Логос, 2004. - 240 с.: іл. - Библиогр.: с. 218-233. - ISBN 966-581-514-8
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Struthio camelus |
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2015) |
|