Круппи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Символ родини Круппів

Круппи (нім. Krupp) — родина значних німецьких підприємців, промисловців, піонер сталиварної промисловості, зброярського виробництва Європи та світу у XIX- першої половини XX ст.

Історія[ред.ред. код]

Підприємці[ред.ред. код]

Родина Крупп вперше згадується в офіційних документах у 1587 році. Вони пересилилися з Нідерландів, де проживали у сільській місцевості. Круппи переселяються до міста Ессен у герцогстві Берг, рятуючись від релігійних переслідувань.

Першим відомим представником є Арндт Крупп, який торгував вином, бакалейними товарами з Голландії, продавав худобу. Він зажив достатніх статків, щоб стати членом Торгівельної спілки Ессена. Його відрізняли енергійність, впевненість у собі. Все дозволило досить суттєво розвинуті торгівельну справу Круппів. Поступово він став відігравати поважну роль у житті міста. особливо вплив Круппа посилився після одруження його дочері Катарини з представником заможної родини Ессена - Олександром Г'юссеном.

Нащадки Арндта Круппа займалися не лише підприємництвом, а й громадською діяльністю. Онук Арндта - Матіас у 1649 році стає головним управляючим міста, а його сини Георг Дітріх та Арнольд - також головним управляючим та бурмистром міста відповідно. Особливо відзначився Георг Дітріх, який багато зробив для шкільної освіти міста.

Промисловці[ред.ред. код]

Генріх Вільгельм Крупп (1711-1760) першим звернув увагу на розвиток поблизу ссена гірничого промилу й вирішив зайнятися цією справою. Витративши казені гроші він купив копальню, яку назвав на честь сина Арнольда - АК. Проте копальні не виправдала себе. після смерті Генріха Вільгельма усе майно було розпродано на аукціоні.

Інший представник роду Круппів Фрідріх Йодокус (1706-1757) не особливо цікавився промисловими справами. Проте його дружина - Хелена-Амалія Ашерфельд (1732-1810) після смерті чоловіка вирішила розширили статки. Вона купує металургійний завод "Добра Надія". Багато інвестує у виробництво тканин та льняних виробів. У 1806 році б Хелена-Амалія купила три шахти поблизу міста Верден, а після цього ще чотири. на момент смерті у 1810 році вона мала загалом 31 об'єкт нерухомості.

Багато для розвитку справи Круппів зробив онук Хелени-Амалії - Фрідріх, який у 1811 купив сталиварний завод, а у 1819 році побудував новий. Разом з тим Фрідріх не досить ретельно вів свої фінансові справи. Врешті-решт він практично став банкротом.

Справжнім засновником фінансової та промислової потуги родини став син Фрідріха - Альфред Крупп. При ньому було відроджено сталиварну фабрику, винайдено нові засоби лиття сталі, штампування. Альфред першим з Круппів зайнявся виробництвом зброї. В усіх напрямках він досяг значного успіху. Товари з емблемою "Круппі" стали всесвітньовідомими. Саме Альфред Крупп вигадав виробничий символ Круппів, що складався з трьох сплетених кілець.

Його син - Фрідріх Альфред продовжив справу батька. На його виробництвах працювало 45 тисяч робітників. Крім того, він багато уваги приділяв соціальному забезпеченню трудящих. Водночас був політичним діячем - з 1893 до 1898 року обирався членом Рейхстагу, де примикав до партії Вільних консерваторів.

Донька ФрідріхаАльфреда - Берта Крупп успадкувала справу. Її чоловік - Густав фон Болен взяв прізвище свого тестя. разом вони продовжили справу попередників. Проте фінансовий стан фірми "Крупп" сутєєво погіршився після Першої світової війни. Густав Крупп був навіть заарештован. В цілому фірма зазначала значних збитків. Врятувало становище допомога уряду Німеччини У 1921 році Густав Крупп стає головою Німецької промислової спілки. У 1943 році він відійшов від справ. очолив фірму молодший сина Густава - Альфред.

Альфред Крупп брав участь у справах промисловості націстської Німеччини. Тому після війни - 11 квітня 1945 року - він був заарештован. До 1953 року він не мав можливості впливати чи керувати своїм виробництвом. після звільнення Альфред Крупп став відлюдкуватим, а 30 липня 1967 року помер. Він став останнім з родини Круппів. Згідно із заповітом Альфреда Круппа все виробництво передано установі, доходи від якого направляються на науково-філантропічні цілі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Lothar Gall: Krupp. Berlin 2000. ISBN 3-88680-583-2 (Aktueller Forschungsstand)
  • Thomas Rother: Die Krupps: durch fünf Generationen Stahl. Bergisch-Gladbach 2003. ISBN 3-404-61516-6.