Ктесифон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 33°05′37″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д. / 33.09361° пн. ш. 44.58056° сх. д. / 33.09361; 44.58056

Мапа

Ктесифон чи Тайсафун, Мадаїн (грец. Κτησιφῶν (Ktēsiphōn), пехл. Tyspwn‎, перс. تیسفون‎ (Tisfun), араб. قطسيفون‎ (Qaṭaysfūn), вірм. Տիզբոն (Tizbon)) — колишнє місто в Месопотамії на березі Тигру, яке було столицею Парфянського царства та літньою столицею імперії Сассанідів.

Географія[ред.ред. код]

Руїни міста лежать в сучасному Іраку, 35 км на південь від Багдаду.

На протилежному березі Тигру знаходилося інше місто, центр елліністичної культури, Селевкія.

Історія[ред.ред. код]

З 1 ст. до н. е. до початку 3 ст. н. е. зимова резиденція Аршакидів - царів Парфії. Зі 2 ст. н. е. К. неодноразово завойовували римляни. З 226 / 227 н. е. столиця держави Сасанідів і одне з самих великих і багатих міст на Близькому Сході. У 30-х рр. 7 ст. захоплений і зруйнований арабами.

Селевкія-Ктесифон було центом несторіанства, яке до 6 століття вийшло з контактів із ортодоксальним християнством, але почало набувати поширення в Південній та Східній Азії. Престол несторіанського патріархату було перенесено до Багдаду близько 751 року.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На східному березі Тигра збереглися залишки сасанидского царського палацу Так-Касра (обпалена цегла; датується 3 або 5 ст.) з гігантським сводчатим айваном (тронний зал; проліт арки 25, 63 м). Фасад був оздоблений ярусами аркатур. Розкопками виявлені фрагменти стуковой декорації. [1] [2] [3] [4]


Галерея[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Пигулевская Н. В., Міста Ірану в ранньому середньовіччі, М.- Л., 1956;
  2. Кинджалів Р. В., Луконін В. Г., Пам'ятники культури Сасанідського Ірану, Л., 1960;
  3. Загальна історія архітектури, т. 1, М., 1970, з, 314-47;
  4. Reutneг O., Die Ausgrabungen der Deutschen Ktesiphon-Expedition im Winter 1928-1929, [В., 1930].