Кузька металічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузька металічна
Імаго в Міжрічинському парку (Україна)
Імаго в Міжрічинському парку (Україна)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Rutelinae
Триба: Anomalini
Підтриба: Anomalina
Рід: Anomala
Вид: Кузька металічна
Anomala dubia
Scopoli, 1763
Посилання
Вікісховище: Anomala dubia
ITIS: 928827
NCBI: 1143021

Кузька металічна (Anomala dubia) — жук родини пластинчастовусих, з підродини хлібних хрущиків. Один з майже 1000 видів роду, поширений у північній Палеарктиці.

Тіло жука яйцеподібне, опукле, у довжину 1,2-1,5 см. Забарвлений у синій, темно-зелений чи брунатний колір, не вкритий волосками. Антени 9-членикові, жовто-руді, булава темна. Фасеткові очі великі, слабко опуклі. Передньоспинка звужується до переднього краю, її поверхня з багатьма крапками. Щиток великий, трикутний, забарвлений так само, як і передньоспинка. Надкрила найширші позаду середини[1].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Жуки літають з червня по серпень.

Личинки розвиваються в ґрунті на глибині 30-80 см, переважно на піщаних ґрунтах, живляться коренями рослин. Личинки проходять три стадії, а потім заляльковуються. У північно-західній частині ареалу (Нідерланди) розвиток триває 2 роки, тоді як на сході може відбутися за 1 рік[1][2].

Самиці виділяють як феромон для самців ненасичений спирт 2(Е)-нонен-1-ол[3].

Ареал і підвиди

[ред. | ред. код]

Кузька металічна поширена в помірній зоні Європи від Іспанії і Британії до Уралу і Кавказу, а також у Південному Сибіру. Звичайний вид у Великій Британії[1], Франції[4], Україні, Угорщині.

Виділяють 2 підвиди:

  • A. dubia dubia (Scopoli, 1763) поширений у Європі
  • A. dubia abchasica Motschulsky, 1854 поширений на Кавказі, раніше вважався окремим видом[1].

Економічне значення

[ред. | ред. код]

У роки масового розмноження жуки можуть обгризати листки винограду та інших садових культур[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Anomala dubia (Scopoli, 1763) Dune Chafer. UK Beetles(англ.)
  2. van Duinen, G. J., Beusink, P., Nijssen, M., & Esselink, H. (2005). Larval development of Anomala dubia (Scarabaeidae) in coastal dunes: Effects of sand-spray and Ammophila arenaria root biomass. Proc. Neth. Entomol. Soc. Meet, 16, 63-70(англ.)
  3. Tóth, M., Leal, W.S., Szarukán, I. et al. 2-(E)-nonen-1-ol: Male attractant for chafers Anomala vitis Fabr. andA. dubia Scop. (Coleoptera: Scarabaeidae). J Chem Ecol 20, 2481–2487 (1994). https://doi.org/10.1007/BF02036185 (англ.)
  4. Rutelle verte, Hanneton bronzé (French) Anomala dubia (Scopoli, 1763). INPN(фр.)(англ.)
  5. Voigt, E. and Tóth, M. 2002. Perimeter trapping: a new means of mass trapping with sex attractant of Anomala scarabs. Acta Zool. Acad. Sci. Hung. 48:297–303.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 61. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)