Кулагін Андрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулагін Андрій Павлович
Народився 1961(1961)
Казахська Радянська Соціалістична Республіка
Громадянство Україна Україна
Діяльність Художник, громадський діяч
Alma mater Семипалатинський державний педагогічний інститутd
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Сайт kulagin-studio.com.ua

Кулагін Андрій Павлович[1][2][3] (1961 м.Семипалатинськ Казахська РСР) — радянський і український художник з широким творчим діапазоном: пейзажі та натюрморти, портрети і лаконічна графіка. Лауреат багатьох премій і нагород.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 червня 1961 року в Семипалатинську. З 13 років працював художником-оформлювачем. Закінчив графічний факультет Семипалатинського державного педагогічної інституту. У студентські роки брав участь в обласних, республіканських і всесоюзних виставках. Дебютував першою персональною виставкою в 18 років. Дипломною роботою став портрет Ф. М. Достоєвського за часів Семипалатинського заслання.

Переїхав в Україну в 1987 році. У 1992 році під його керівництвом організовується реставрація пам'ятки архітектури 1702 року костелу в м. Тальне Черкаської області, також художні розписи офісів і житлових будинків.

Костел св. Анни 1702 року після реконструкції, Тальне

Створює цикли своїх робіт: "Фортеці і замки України", "Без вини убиті (Українці в соловецькому таборі)", "За біблійних місцях", "Від Босфору до Сахарі".

Протягом багатьох років створює серію портретів під назвою "Мої сучасники", в яку входить "Портрет Івана Павла II", який зберігається в галереї ватиканської бібліотеки[4].

"Старий і море" з циклу "Східні мотиви"
"Венеція, що не прокинулась" з циклу "Нічні вогні (серія пейзажів, написаних у Європі)"

Протягом років художник постійно організовує персональні виставки в Україні та за кордоном. Його картини зберігаються в колекціях Австрії, Австралії, Великої Британії, Ватикану, Німеччини Польщі, США, Словаччини, Франції, Росії та України [5].

Такі роботи як триптих «Омар Хаям», придбана для галереї Іраку, а «Портрет першого Нунція Ватикану в незалежній Україні Антоніо Франко» стали знаковими у творчості художника. Графічний лист «Нехай воскресне Бог і згинуть вороги Його», був придбаний В'ячеславом Чорноволом.

"Вогні Венеції" з циклу "Нічні вогні (серія пейзажів, написаних в Європі)"

Художник був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і золотою медаллю Ватикану за внесок в розвиток світового мистецтва.

З 2005 року по 2016 керував творчим колективом художників Збройних Сил України при Центральному Будинку Офіцерів[6].

У 2008 році був присутній на аудієнції в Папи Римського Бенедикта XVI на запрошення в честь написаного портрета Івана Павла II[4], за що був удостоєний нагороди Ватикану за внесок в розвиток культури[7].

Почав публікувати навчальні мистецькі онлайн майстер класи на Youtube [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]з 2012 року і публікує по сьогодні.

З 2014 року по сьогоднішній день керує народної студією живопису "Гармонія" при КПІ [8].

"Задушевна бесіда" з циклу "Східні мотиви" Андрія Кулагіна 2016 рік

У 2016 році проводить волонтерський арт-проект "Ніхто крім нас"[9], де організував творчу інтелігенцію для допомоги постраждалим бійцям в збройному конфлікті АТО.

Паризький портрет Світлани Алілуйової
Рисунок Андрія Кулагіна з циклу "Корида"
Картина "На концерті Святослава Ріхтера", намальована Андрієм Кулагіним

Будучи колекціонером живопису і графіку, Андрій Кулагін популяризує українське мистецтво. В 2018 в честь Володимира Дахна відкрив разом з композитором Володимиром Губою пересувну виставку графіки "Козаки" [10] [11] [12] [13] [14] [15].

Ілюстрація Андрія Кулагіна для інтерактивної аудіокниги-гри "Ох цей Мюнхгаузен!". Графіка. Перша подорож Мюнхгаузена на Місяць.

Зараз художник живе і працює в Києві.

Деякі нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • 2008 — золота медаль Ватикану за вклад у розвиток світової культури.

Книги з ілюстраціями Кулагіна[ред. | ред. код]

Циклы картин Кулагина[ред. | ред. код]

  • 1985 - 2006 - "Фортеці і замки України".
  • 1990 - 2009 - "Біблейськими місцями".
  • 1996 - по сьогодні - "Мої сучасники".
  • 2004 - 2017 - "Нічні вогні (серія пейзажів, написаних в Європі)".
  • 2007 - "Без вини убиті (Українці в соловецькому таборі)".
  • 2008 - 2016 - "Східні мотиви".
  • 2009 - 2017 - "Від Босфору до Сахари".
  • 2018 - 2020 - "Ох цей Мюнхгаузен!".

Цитати[ред. | ред. код]

Андрій Кулагін так характеризував свою любов до живопису[20]:

«Живопис. Тут моє найбільше натхнення. Тут найбільший процес самовдосконалення і самореалізації. Природа натхнення сакральна і в ній будь-яка людина знаходить втрачений Рай і уподібнюється своєму Творцю.»

Посилання[ред. | ред. код]

Відео-інтерв'ю з Кулагіним. 27 серпня 2016 [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.]

Картини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Художник Кулагин Андрей Павлович. www.picture-russia.ru. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
  2. ↑ Студия живописи Кулагина в Киеве » О художнике (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
  3. ↑ Andrei Kulagin. www.facebook.com (укр.). Процитовано 9 червня 2020.
  4. ↑ а б Игорь ОСИПЧУК (6 марта 2013). Художник Андрей Кулагин: «Папский нунций настойчиво предлагал мне плату, но я категорически отказался». ФАКТЫ. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  5. ↑ Artist Kulagin Andrii Pavlovitsh. International Gallery of Contemporary artists (ENG та RU) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  6. ↑ Виставка живопису Андрія Павловича Кулагіна та художньої студії при Центральному будинку офіцерів. National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” (UA) . 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  7. ↑ Андрей Кулагин — живописец и джентльмен!. UkrPress.info (RU) . 21.04.2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Студія живопису та графіки “Гармонія”. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (UA) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  9. ↑ Кулагин автор волонтерского проекта Никто кроме нас. YouTube (RU) . 28 янв. 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  10. ↑ Двоє видатних українських митців привезли до Кропивницького виставку автора мультфільмів про козаків (ФОТО, ВІДЕО) (UA) . 30 мая 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  11. ↑ Виставка « Як козаки…». Музей-майстерня Івана Кавалерідзе. 26.01.2018. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  12. ↑ Запоріжцям показують, як Володимир Дахно козаків малював (UA) . 03.10.2018. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  13. ↑ У КРОПИВНИЦЬКОМУ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИСТАВКУ "ЯК КОЗАКИ...". ФОТО (UA) . 29.05.2018. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  14. ↑ Яна Дар'єва (29.05.2018). Кіровоградцям показали "козацьку" виставку відомого мультиплікатора (ФОТО). ДОЗОР (UA) . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  15. ↑ Маша Ларченко (19.06.2018). «Как казаки…» в Кропивницком побывали. Україна-цент (RU) . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  16. ↑ Нона Султанян (21 февраля, 2017). Открытие выставки художника Андрея Кулагина “Коррида” в арт-галерее “Мануфактура”. Art News Ukraine. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  17. ↑ «КОРРИДА» — ИСКУССТВО И СТРАСТЬ. http://styleinsider.com.ua (UA) . МАРТ 03, 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  18. ↑ АНДРЕЙ КУЛАГИН. manufacturaart. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  19. ↑ «Коррида» Андрей Кулагин. Выставка — живопись. Chercher la femme (RU) . 5 марта, 2017. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  20. ↑ Кулагин Андрей Павлович, личный сайт. kulagin-art (RU) . Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулагін_Андрій_Павлович&oldid=42372529