Тальне
| Тальне | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Черкаська область | ||||||||
| Район | Тальнівський район | ||||||||
| Рада | Тальнівська міська рада | ||||||||
| Код КОАТУУ | 7124010100 | ||||||||
| Перша згадка | 1646 | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 13 815 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 13 815 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 16,1 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 20400-20408 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4731 | ||||||||
| Координати | 48°53′10″ пн. ш. 30°42′09″ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 130 м | ||||||||
| Водойма | річки Гірський Тікич, Тальнянка | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Тальне | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 116 км | ||||||||
| - залізницею | 149 км | ||||||||
| - автошляхами | 142 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | м. Тальне, вул. Соборна, 30б | ||||||||
| Веб-сторінка | Тальнівська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Юрченко Олексій Віталійович | ||||||||
|
| |||||||||
Тальне́ — місто в Україні, районний центр Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над обох берегах річки Гірський Тікич та його притоки Тальянки, за 142 км на південний захід від обласного центру — міста Черкаси. Населення — 14 420 осіб (2011).
Зміст
Походження назви[ред. | ред. код]
Найпоширенішою версією є, що назва Тального походить від назви річки Талне (сучасна Тальянка), яку вона раніше мала — зокрема, згадується в 1593 році. Слово «талне» має тюркське походження і означає «вербовий», зокрема, слово «тал» в українській мові означає ще й кущ верболозу, що так рясно ріс по берегах річок. Саме таке значення дає у своєму словнику В.Даль.
Історія[ред. | ред. код]
В часи Золотої Орди на місці сучасного Тального існувало певне поселення. Наприкінці 16 століття район пізнішого Тального був уходницьким земянським володінням Якима Черкаса. Напочатку 17 століття ці землі було силоміць захоплено галицьким каштеляном Юрієм Струсом.
Перша згадка про власне Тальне датована лише 1646 роком. В документах 1664 року воно згадується у посесії пана Вільги.
За Андрусівським миром 1667 року Тальне залишилося під владою Польщі.
Після приєднання Правобережної України до Росії 1793 року, Тальне з 1797 — містечко Уманського повіту Київської губернії.
У 1845 році Тальне відвідав український поет Т.Г.Шевченко.
У 1893 році почалось будівництво мисливського палацу графа Шувалова у стилі французького Ренесансу, яке завершено у 1903 році.
У 1918-1919 роках діяв курінь Вільного Козацтва (600 шабель) під проводом отамана Івана Сокола, сина місцевого дяка, який брав участь у визвольному русі проти російських окупантів[2].
У квітні 1923 року створено Тальнівський район. Тальне — районний центр. У травні 1932 року Тальне зараховане самою комуністичною владою до першої категорії голодуючих районів України. За офіційними даними у ньому було майже півтори тисячі пухлих з голоду. Більшість з них померли.
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 01 січня 2016 року кількість населення м. Тального становила 13 976 осіб (15 501 у 2007, 15 400 мешканців у 1975 році, 14 400 у 1972 році).
.JPG)
Харчова промисловість (серед іншого цукроварня), заводи: щебеневий і будівельних матеріалів. Будівельно-економічний коледж.
Транспорт[ред. | ред. код]
У місті розташована залізнична станція Тальне.
Через Тальне проходить автошлях Черкаси-Умань-Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У жовтні 2013 року в місті на центральній площі встановлено єдиний в Україні пам'ятник чотирьом гетьманам — Івану Мазепі, Петру Дорошенку, Байді Вишневецькому і Богдану Хмельницькому[3].
9 листопада 2018 року відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки присвяченої заслуженому артисту України Петру Весклярову, встановленої на фасаді Тальнівської школи №2. На ній фото «діда Панаса» і напис: «На цьому місці стояв будинок, в якому народився в 1911 році, Заслужений артист України: Петро Вескляров і проживав тут до 1930 року. Вів на телебаченні майже сорок років, вечірню казку, як «дід Панас».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Безуглий Дмитро Петрович (1982—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Двохбабний Ісак Шаєвич (1922—1943) — Герой Радянського Союзу[4];
- Петро Вексляров — український актор театру та кіно, телеведучий вечірньої казки (дід Панас)
- Паращук Юрій Григорович — Герой України, захисник Майдану.
- Сокульський Арнольд Леонідович (нар. 1938) — український історик, краєзнавець, кандидат історичних наук (1999).
- Піховшек В'ячеслав Володимирович — відомий «п'ятихвилинками ненависті» український політичний аналітик антиукраїнської спрямованості, політичний технолог, журналіст.
- Радзіховський Анатолій Павлович (* 1942) — академік УАН — відділення медико-біологічних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений художник України.
- Шевцов Олександр Михайлович (1980—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Ярошенко Сергій Григорович — Сержант, боєць 30-ї окремої механізованої бригади 8 армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України; загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
- Міша Ельман (Ельман Михайло Саулович) (1891—1967) — один із найбільш успішних та відомих скрипалів XX століття у світі.
- Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна (нар. 1963) — українська літераторка, журналістка, фотохудожник..
Пов'язані з містом[ред. | ред. код]
Безпосередньо з містом пов'язана постать хасидського цадика Давида Тверського, який понад 200 років тому проживав у цьому місті і був похований на старому єврейському цвинтарі. Нині до його могили приїжджають брацлавські хасиди.[5]
- Моцар Олександр Миколайович — учасник АТО, окремий стрілецький батальйон, Північне ОТО НГУ. загинув 5 листопада 2014 р.
- Сошинський Олег Іванович — заслужений працівник культури УРСР, почесний громадянин міста Тальне.
- Царюк Андрій Васильович — відмінник народної освіти УРСР, учасник Другої світової війни.
- Лазар Білінкіс — лікар і громадський діяч з Тального. Популяризував організаторські й просвітницькі ідеї єврейства. В 1905 році брав участь у виборах до Державної Думи Росії, попав під арешт.
- Опанас Криничка — курінний отаман Повстанської дивізії Уманщини з села Мошурів. При німецькій окупації 1918 року згуртував людей у селі, аби боротися за сомостійність України.
Див. також: Категорія:Персоналії:Тальне
Галерея[ред. | ред. код]
Замок Шувалових
Гірський Тікич
В центрі
Костел св.Анни (1702)
Залізнична станція
Фанівський будинок
Православна церква
Школа-інтернат
Автостанція
Пам'ятник воїнам-визволителям
Новий ставок на околиці міста
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вирський Д. С. Тальне // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 25. — ISBN 978-966-00-1359-9.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тальне |
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ https://www.e-reading.club/chapter.php/1016964/20/Koval_-_Otaman_Zeleniy.html
- ↑ На Черкащині відкрили пам'ятник чотирьом гетьманам
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ Газета «Прес-Центр» № 26 (153) 25 червня 2008 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Тальнівської міської ради
- Відділ освіти Тальнівської райдержадміністрації. Вадим Голуб
- Тальне на Via est Vita
| ||||||||
| |||||
| |||||||||||
