Кунті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунті провідних Дхрітараштри і Гандхари, як вона пішла в ліс у вигнанні

Кунті (санскр. कुंती) - героїня давньоіндійського епосу «Махабхарата», дружина царя Хастінапуру Панду і мати трьох старших з п'яти братів Пандавів - головних героїв «Махабхарати». При народженні її назвали Прітхою, і за обітницею батько дівчинки цар Ядавів Шура віддав її своєму бездітному кузенові цареві Кунтібходжі[1]. На ім'я приймального батька царівна стала називатися Кунті.

Коли у царя Кунтібходжі протягом року проживав суворий аскет Дурваса, Кунті було доручено прислужувати гостю. Дурваса був такий задоволений доброзичливістю Кунті, що в нагороду навчив її мантрі з «Атхарва-веди», якою вона могла за своїм бажанням викликати будь-якого бога для здобуття потомства[2] [3]. Викликавши бога сонця сур'ю з цікавості, щоб випробувати мантру, юна Кунті народила від Сур'і героя Карну [2]. За наполяганням Кунті Сур'я обдарував сина приросли до тіла золотими сережками та панциром [4], які робили героя невразливим (пор. неузвімость Ахілл а, отриманий від його матері Фетіди [5], і невразливість Бальдр а, отриманий від його матері Фригг) [6]. Згідно з пророцтвом Дурваси, Кунті зберегла невинність, а від немовляти позбулася, пустивши його в кошику річкою. Карну, за долею якого Кунті стежила за допомогою спостерігача, усиновив візник [4].

Кунті, зберігаючи в таємниці дошлюбний зв'язок з Сур'е, вийшла заміж за могутнього царя Кауравов Панду, який взяв і другу дружину - Мадрі. Через прокляття брахмана Панду не міг мати дітей, і для продовження царського роду Кунті, відкривши чоловікові свою таємницю, за допомогою мантри Дурваса народила трьох синів від богів. Від бога закону Дхарми народився майбутній Цар справедливості праведний Юдхіштхіра, від бога вітру Ваю - нездоланний і неприборканий богатир Бхімасена, від царя богів Індри - великий воїн Арджуна. Після довгих умовлянь Панду Кунті допомогла його молодшої дружини Мадрі викликати блізнечних богів ашвін, від яких народились близнюки Накула і Сахадева. Після смерті Панду Мадрі послідувала за ним на похоронне багаття, Кунті виховала всіх п'ятьох братів Пандавов, а царем Кауравов став старший брат Панду Дхрітараштра , раніше відсторонений від спадкування через сліпоти [3].

Сто синів Дхрітараштри, яких сказання називає Кауравами, на чолі зі старшим братом Дурьйодханой намагалися позбутися Пандавов (отруїти, втопити, спалити) і захопити їх частку царства. Кілька років Кунті з Пандавами поневірялася інкогніто, харчуючись милостинею. Після недовгого тріумфу Пандавов їх царство було шахрайському виграна у кістки дядьком Дурьйодхани, самі Пандави знову відправлені у вигнання, а Кунті на правах родички залишилася при дворі царя Дхрітараштри [7]. Після завершення тринадцятирічного вигнання Пандавов Кунті вимагала від них зі зброєю в руках помститися Кауравам.

Перед битвою Кунті відвідала Карну, який, не знаючи споріднення, став побратимом Дурьйодхани і з юності ворогував з Пандавами, і просила його щадити Пандавов на полі бою [8]. Карна жорстоко дорікав лишила його в дитинстві мати і відмовився воссодініться з братами, але обіцяв щадити всіх Пандавов, крім свого вічного суперника Арджуни. Тут перекриваються кілька общеепіческіх мотивів [9]: сутичка невпізнаних один одного родичів (найчастіше це не брати, а батько з сином); повернення підкидька в рідну сім'ю; заступництво, який чиниться матір'ю молодшому синові на шкоду старшому (СР Ревека допомагає Яків у отримати первородство в обхід старшого Ісав а). У колізії Кунті - Карна всі ці мотиви відхиляються від канону: Карна знає, що Арджуна його брат, але від ворожнечі не відмовляється; кинути престарілих прийомних батьків і визнати Кунті матір'ю ображений Карна також не згоден; корона Пандавов і право первородства його не цікавлять [10].

У битві на Курукшетрі Пандави перемагають Кауравов і повертають царство, а Карна гине в сутичці з Арджуною, який застосував нечесний прийом [11]. Тільки при здійсненні похоронних обрядів Пандави дізнаються від Кунті, що непереможний Карна був їхнім братом, і Юдхіштхіра гнівно засуджує матір за те, що вона приховала їх спорідненість з Карною . Кунті мучиться каяттям, вважаючи, що найбільший герой Карна загинув з її вини (адже вона приховала від Арджуни, що Карна його брат), і залишок життя проводить самітниці в лісі зі старим Дхрітараштри і його дружиною Гандхари, де всі троє гинуть в лісовій пожежі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. Л. Невелева. Сюжет про Карне в III кн. Махабхарати («Свідомість ініціації») // В зб. Давня Індія. Мова. Культура. Текст. М., 1985.
  2. а б Махабхарата. Книга п'ятнадцятий Ашрамавасікапарва (Книга про життя в обителі). Пер. з санскр. і коммент. С. Л. Невелєва і Я. В. Василькова. СПб., 2005.
  3. а б Махабхарата. Книга перша Адіпарва. Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. М.-Л., 1950.
  4. а б Махабхарата. Книга третя Араньякапарва (Книга Лісова). Пер. з санскр. і коммент. Я. В. Василькова і С. Л. Невелєва. М., 1987.
  5. Аполлодор. Міфологічна бібліотека. Пер. З древнегреч. І коммент. В. Г. Борухович. Л., 1972.
  6. Молодша Едда. Пер. з древнеісл. O. А. Смирницький, комент. М. І. Стеблін-Каменського. Л., 1970.
  7. Махабхарата. Книга друга Сабхапарва (Книга про Збори). Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. М.-Л., 1962.
  8. Махабхарата. Книга п'ята Удйогапарви (Книга про намагання). Пер. з санскр. і коммент. В. І. Кальянова. Л., 1976.
  9. С. Л. Невелєва. Махабхарата. Вивчення давньоіндійського епосу. М., 1991.
  10. А. Р. Ібрагімов. Образ Карни в Махабхараті. Розвідки про трагічний герой індійського епосу. М., 2009.
  11. Махабхарата. Книга восьма Карнапарва (Книга про Карне). Пер. з санскр. і коммент. Я. В. Василькова і С. Л. Невелєва. М., 1990.