Куріпки (мортири)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
%C2%BB._%D0%92%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F_%D0%A1%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3,_1911-1915).jpg)
(рис. із «Військової енциклопедії»)
Куріпки — вид гладкоствольних мортир XVII століття призначених для навісної стрільби, оригінальної конструкції, що були у певній кількості на озброєнні французької артилерії до змін здійснених Жаном Флораном де Вальєром.
Куріпки мали вигляд 8-ми дюймових мортир, дульна частина яких була оточена тринадцятьма 3-фн.(2-дм.) мортирками. Запали останніх були з'єднані з каморой центральної мортири, тому 3-фн. гранати при пострілі вилітали слідом за восьмидюймовою бомбою, «як зграя куріпок за своєю маткою», звідки й назва знаряддя[1].
Винайдені ливарником Петрі, куріпки застосовувалися французькою армією у Війні за іспанську спадщину (наприклад, при облозі міста Лілля)[2][1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Куропатки // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Le Bourg. Essai sur l'organisation de l'artillerie, 1836.
