Кустос (у релігії)

Кусто́с (від лат. custos (охорона), лат. custodis (охоронець)) у релігії:

• у древньому християнстві — охоронець Христового хреста (С. crucis), хоронитель святих мощей (С. martyrum), наглядач за гробницями святих (С. sepulcrorum);
• у католицькій, англіканській церквах — почесний титул каноніка капітулу, який завідує маєтком капітулу, або керівник групи монастирів (бернардинських або францисканських).

Джерела

• Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.