Кілер+

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Кілер+»
Кілер+. Андрій Любка.jpg
Обкладинка видання 2017 року
Автор Андрій Любка
Країна Україна
Мова українська
Видавництво «Видавництво 21»
Видано 2012
2017[1]
Сторінок 176
ISBN 978-617-614-197-6

Кілер+ — перша прозова книга українського поета та письменника Андрія Любки, яка була опублікована 2012 року у видавництві «Піраміда». Друге доповнене видання побачило світ у видавництві «Видавництво 21» 2017 року.

Опис[ред. | ред. код]

«Кілер+» — це дебютна книга у жанрі короткої прози Андрія Любки. Оповідання написані під впливом Чарлза Буковські, Мілана Кундери і Єжи Пільха. У книзі використані детективні, еротичні, гумористичні, урбаністичні описи ситуацій[2].

Критика[ред. | ред. код]

Відгуки на книгу Андрія Любки є позитивними. Зокрема, Павло Босий у часописі «Критика» зазначив, що «тексти читаються легко. Мало кому вони здадуться нудними, ще менше буде тих, хто не погодиться, що досягнуто такої стравности простими напівфабрикатними приправами: кубиків «maggi» у цьому борщі більше, ніж буряка із картоплею разом узятих»[3]. Сам Андрій Любка вказав, що ««Кілер» не так лякає, як інтригує; і це добре відображає мій настрій десять років тому, коли я писав цю книжку – хотілося молодечого бунту, провокації, ламання патріархальний традицій, хотілося звучати, як Буковскі й Кундера водночас»[4].

Перелік оповідань[ред. | ред. код]

Книга складається з 14 оповідань[5]:

  • How I spent my summer
  • Подвійне вбивство біля ужгородського гуртожитку
  • Сховок під вуличним ліхтарем
  • Сюїта для трьох скрипок і фортепіано
  • Полковник міліції та наближення клімаксу
  • Чехов, який жив усередині мене
  • Чотири постулати старого ідальґо
  • Маленька імпровізація для фортепіано
  • Жінка з піску
  • Кілер
  • Дівчина з Вальпараїсо
  • Таксі завжди приїздить вчасно
  • Зроби мені дитину, а потім зникни
  • Кілер, або Маленька імпровізація на клавіатурі
«Аби написати «Кілера», я перетворився на спостерігача, шпигуна й підслуховувача. Я крав слова й людські жести, комбінував персонажів із сотень реальних людей.»
— Андрій Любка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У видавництві «Видавництво 21»
  2. «Кілер+» на сайті «Видавництва 21»
  3. Андрій Любка. Кілер. Збірка історій. Критика. грудень 2012. Процитовано 24 грудня 2018. 
  4. Любка: я мріяв бути кілером, в якого закохується Наталі Портман. Сайт Андрія Любки. 19 квітня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  5. Друге видання.

Посилання[ред. | ред. код]

Видавництво[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Інтерв'ю, публіцистика[ред. | ред. код]