Кінцеве устаткування лінії зв'язку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Термінальний адаптер з інтерфейсом X.21

Кінцеве обладнання лінії зв'язку, апаратура каналу зв'язку (АКЗ); англ. DCE - Data Communication Equipment, Data Carrier Equipment — устаткування, яке перетворює дані, сформовані кінцевим обладнанням у сигнал для передачі по лінії зв'язку і здійснює зворотне перетворення. Прикладами DCE є модеми, термінальні адаптери мереж ISDN, оптичні модеми, пристрої підключення до цифрових каналів. Звичайно DCE працює на фізичному рівні, відповідаючи за передачу і прийом сигналу потрібної форми і потужності у фізичне середовище.

Апаратура користувача лінії зв'язку, яка виробляє дані для передачі по лінії зв'язку і підключається безпосередньо до апаратури передачі даних, узагальнено називається термінальним обладнанням (англ. DTE — Data Terminal Equipment). Прикладом DTE можуть служити термінали, комп'ютери чи маршрутизатори локальних мереж. DTE не включають до складу лінії зв'язку.

Поділ устаткування на класи DCE і DTE у локальних мережах є досить умовним. Наприклад, адаптер локальної мережі можна вважати як приналежністю комп'ютера, тобто DTE, так і складовою частиною каналу зв'язку, тобто DCE.

Проміжна апаратура зазвичай використовується на лініях зв'язку великої довжини й вирішує дві основні задачі:

  • поліпшення якості сигналу;
  • утворення постійного складеного[що це?] каналу зв'язку між двома абонентами мережі.

У локальних мережах проміжна апаратура може зовсім не використовуватися, якщо довжина фізичного середовища (наприклад, кабелів чи радіоефіру) дозволяє одному мережному адаптеру приймати сигнали безпосередньо від іншого мережного адаптера, без проміжного посилення. У іншому випадку застосовуються пристрої типу повторювачів і концентраторів.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Апаратура ліній зв'язку. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 24 січня 2021. 

Див. також[ред. | ред. код]