Лагідне (село)
| село Лагідне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район |  Пологівський район
|
| Громада | Молочанська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1812 |
| Населення | 883 |
| Площа | 0,674 км² |
| Густота населення | 1310,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 71774 |
| Телефонний код | +380 6178 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°02′53″ пн. ш. 35°42′27″ сх. д. / 47.04806° пн. ш. 35.70750° сх. д.Координати: 47°02′53″ пн. ш. 35°42′27″ сх. д. / 47.04806° пн. ш. 35.70750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
39 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 71716, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Молочанськ, вул. Педенко, 17 |
| Карта | |
  Лагідне | |
 Лагідне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лагідне (колишні назви — Юшанли, Корніса, Янсцена І. Д., Лекаренка, до 2016 — Кірове) — село в Україні, у Молочанській міській громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 883 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Молочанська міська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Лагідне розміщене на лівому березі річки Юшанли, вище за течією примикає село Могутнє, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Ясне. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани та стариці.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1812 року менонітами на чолі із Йоганном Корнісом на орендованих землях. 1836 року Корніс отримав землю у подарунок від царя. У 1845 році у селі працював цегельний завод.
Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Молочанської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Токмацького району, селище увійшло до складу Пологівського району.[3]
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 824 особи.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 84,94 % |
| російська | 14,84 % |
| інші | 0,22 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- ВАТ «Госплемзавод імені Кірова»
- ВАТ «Украгротехнологія»
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа
- Дитячий садочок
- Будинок культури
- Фельдшерсько-акушерський пункт
- Стадіон
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Пам'ятка природи «Віковий дуб» — 130-річне дерево заввишки 29 м.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 472 с.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
