Лавмор Н'ду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавмор Н'ду
Загальна інформація
Громадянство Південно-Африканська Республіка Південно-Африканська РеспублікаАвстралія Австралія
Народився 16 серпня 1971(1971-08-16) (52 роки)
Мусіна, Лімпопо
Вагова категорія перша напівсередня
напівсередня
Зріст 173
Розмах рук 173
Стиль ортодокс
Професіональна кар'єра
Перший бій 11 квітня 1993
Останній бій 10 серпня 2012
Боїв 64
Перемог 49
Перемог нокаутом 31
Поразок 13
Нічиїх 2

Лавмор Н'ду (англ. Lovemore N'dou; 16 серпня 1971) — південноафриканський, а згодом австралійський професійний боксер, чемпіон IBF (2007) у першій напівсередній вазі, чемпіон IBO (2009—2010) у напівсередній вазі, який, зазнавши в своїй кар'єрі 13 поразок, жодного разу не програвав достроково.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Лавмор народився в Мусіні, ПАР, і почав займатися боксом у віці 16 років. Оскільки після Олімпійських ігор 1960 року участь спортсменів ПАР в міжнародних змаганнях була заборонена через політику апартеїду Н'ду не міг змагатися на аматорському рівні.

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

1993 року дебютував на професійному рингу. Провівши 13 боїв, Н'ду залишив Південну Африку та переїхав на постійне проживання до Австралії, почавши серію з 17 послідовних перемог з травня 1996 року по червень 2000 року.

29 листопада 2002 року завоював титул IBF Pan Pacific у першій напівсередній вазі, який тричі успішно захистив.

7 лютого 2004 року Н'ду програв бій за титул «тимчасового» чемпіона IBF Шармба Мітчеллу одностайним рішенням.

Після поразки від Мітчелла Н'ду двічі захистити свій титул IBF Pan Pacific, а потім відправився в Лас-Вегас, США, щоб 8 травня 2004 року битися з Мігелем Котто за титул WBC International у першій напівсередній вазі, і програв одностайним рішенням.

4 лютого 2007 року Н'ду переміг Науфеля Бен Раба в елімінаторі IBF у першій напівсередній вазі за право зустрітися з поточним володарем титулу IBF Ріккі Гаттоном (Велика Британія). Однак Гаттон відмовився битися з Н'ду, натомість запланував бій проти Хосе Луїс Кастільйо (Мексика). Після рішення Гаттона Міжнародна боксерська федерація 12 лютого 2007 року позбавила його титулу чемпіона світу, а Н'ду підвищила до повноцінного чемпіона. 16 червня 2007 року Н'ду програв Полу Маліньяджі (США) одностайним рішенням і втратив титул. Після цього бою Нду залишився в Америці і працював головним спаринг-партнером Флойда Мейвезера в його підготовці до бою проти Ріккі Гаттона.

24 травня 2008 року Н'ду зустрівся в реванші з Маліньяджі і знову програв, цього разу розділеним рішенням суддів.

15 листопада 2008 року програв Керміту Сінтрон (Пуерто-Рико), а 11 липня 2009 року в бою проти Філіпа Н'ду (ПАР) завоював вакантний титул чемпіона IBO у напівсередній вазі.

4 грудня 2010 року програв володарю титулу WBC Silver у першій середній вазі Саулю Альваресу (Мексика), а 25 червня 2011 року в бою за вакантний титул WBA Inter-Continental у напівсередній вазі програв Келлу Бруку (Велика Британія).

В останньому в кар'єрі бою 18 вересня 2010 року проти Гейрі Сент-Клера (Австралія) завоював вакантні титули IBF Pan Pacific та чемпіона світу за маловідомою версією WBF у напівсередній вазі.

Посилання[ред. | ред. код]