Лавренчук Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавренчук Володимир Миколайович
фото
Volodymyr Lavrenchuk.jpg
Народився 17 вересня 1957(1957-09-17) (65 років)
Київ, Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність банкір, топ-менеджер
Alma mater Київський інститут народного господарства
Посада Регіональний директор NEQSOL Holding Україна

Володи́мир Микола́йович Лавренчу́к (17 вересня 1957, Київ, Україна) — український банкір, топ-менеджер, регіональний директор NEQSOL Holding Україна

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Києві у 1957 році.

У 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет Київський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст» (сучасний Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана).

З 1982 до 2019 року працював у банківській сфері.

У 1982—1988 роках працював в Українській республіканській конторі Держбанку  на посаді економіста.

У 1988—1997 роках працював в Ощадному банку України та пройшов кар'єрний шлях від головного економіста до заступника голови правління.

У 1997—2002 роках обіймав посаду голови правління «Укрінбанку».

У 2002 році — член правління банку Раййфайзен Банк Україна.

З жовтня 2005 до жовтня 2019 року — голова правління Райффайзен Банк Аваль Україна (після купівлі банку «Аваль» австрійським «Raiffeisen Bank International»)[1].  

У серпні 2020 року приєднався до NEQSOL Holding як незалежний член спостережної ради Vodafone Україна. З 1 березня 2021 року — очолив офіс NEQSOL Holding в Україні з фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів. [2][3]

Під керівництвом В.Лавренчука Райффайзен Банк Аваль успішно інтегрувався у міжнародну групу «Raiffeisen Bank International», розвинувся та був стабільно визнаний рейтингами українських та міжнародних видань Euromoney, EMEA Finance, Business New Europe, Global Finance, The Banker, mind, Minfin, «Новое Время», «Фокус»[4], Financial Club, The Banker, «Корреспондент» та ін.[5]

Крім своєї основної роботи Володимир Лавренчук входить до складу спостережної ради аналітичного центру GLOBSEC за напрямом підтримки України, наглядової ради аналітичного центру VoxUkraine, сенату  (наглядової ради) Українського Католицького Університету[6] , є членом спостережної ради Vodafone Україна. Був віце-президентом Європейської Бізнес Асоціації, найбільшого об'єднання бізнесів, що працюють на українському ринку.

Один із співзасновників і перший президент Форуму Провідних Фінансових Установ (FLIFI), створеному у 2015 році із залученням МВФ для допомоги виходу банківського сектору з фінансової кризи.

У 2017 році, після відставки Валерії Гонтаревої, Володимир Лавренчук був одним з головних кандидатів на посаду Голови Національного банку України[7][8][9][10].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Володимир Лавренчук неодноразово визнаний серед найкращих і найавторитетніших топ-менеджерів України у фінансовому та банківському секторах виданнями Delo.ua, «Інвестгазета», «Компаньон», «Банкір», «Контракти», «Бізнес», Financial Club, «ТОП-100. Рейтинг лідерів бізнесу України», «ГVардія керівників» та інших. Зокрема, під час фінансової кризи у 2015 році Володимир Лавренчук посів перше місце в номінації «Банкір року» у фінансовому рейтингу газети «Бізнес»[11] та очолив рейтинг найкращих банкірів України за версією бізнес-порталу Дело.ua[12].

Має найвищу відзнаку Австрійської республіки Decoration of Honour for Services to the Republic of Austria за провадження високих стандартів бізнесу і корпоративної культури в умовах перехідної економіки.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох доньок.

Володимир Лавренчук захоплюється рок-музикою і гірськолижним спортом. Автор і виконавець музики, випускає власні альбоми. Як продюсеавтор музики і слів створив рок-мюзикл Got To Be Free, який був поставлений (реж. постановки Сергій Проскурня) на кількох майданчиках. 2018 року мюзикл став хедлайнером фестивалю української культури в Торонто, Канада, а упродовж 2019—2020 років увійшов в репертуар Театру на Подолі (реж. постановки Віталій Малахов).  У 2022 році створено кіноверсію рок-мюзиклу Got To Be Free (реж. Олесь Санін).

1998 року Володимир Лавренчук, до того російськомовний, перейшов на спілкування винятково українською мовою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Садовничий, В'ячеслав (21 серпня 2019). Замінити незамінного. Чому австрійці змінили голову Райффайзен Банку Аваль. 
  2. Відомий управлінець Володимир Лавренчук призначений директором регіонального офісу NEQSOL Holding в Україні. Апостроф (укр.). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  3. Владимир Лавренчук назначен директором регионального офиса NEQSOL Holding в Украине — DSnews.ua. www.dsnews.ua (рос.). 5 квітня 2021. Процитовано 25 жовтня 2022. 
  4. Идеальные управители. Рейтинг 33 лучших топ-менеджеров Украины. ФОКУС (рос.). 7 червня 2017. Процитовано 25 жовтня 2022. 
  5. Raiffeisen Bank Aval Information. 
  6. Про УКУ - Сенат. 
  7. Данилюк заявив про наявність "кращого" кандидата на пост голови НБУ. LB.ua. Процитовано 25 жовтня 2022. 
  8. Порошенко назначит главой НБУ Лавренчука - Bloomberg. Украинская правда (рос.). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  9. Головою НБУ стане Лавренчук - Bloomberg. Mind.ua (укр.). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  10. ЕББР поддерживает назначение главой НБУ председателя правления Райффайзен банк. ФОКУС (рос.). 28 квітня 2017. Процитовано 25 жовтня 2022. 
  11. Володимира Лавренчука знову названо «Банкіром року», Райффайзен Банк Аваль — «Аграрний банк», — газета «Бізнес». 
  12. Райффайзен Банк Аваль — «Найчесніший», Володимир Лавренчук очолив рейтинг банкірів, — «Дело.ua». 

Посилання[ред. | ред. код]