Лебедєв Олександр Георгійович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Лебедєв
Олександр Лебедєв
Олександр Лебедєв
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Георгійович Лебедєв
Народження 14 квітня 1985(1985-04-14) (39 років)
  Зажевичі, Солігорський р-н, Мінська область, Білоруська РСР
Зріст 193 см
Вага 75 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Білорусь СДЮСШОР-1 (Солігорськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2006 Білорусь БАТЕ 60 (12)
2007—2008 Росія «Кубань» 4 (0)
2008  Білорусь «Динамо» (Мн) 30 (9)
2009—2010 Білорусь «Динамо» (Мн) 10 (1)
2010  Білорусь «Білшина» 23 (1)
2011 Білорусь «Динамо» (Бр) 14 (1)
2011 Білорусь «Шахтар» (С) 13 (0)
2012 Білорусь «Городея» 10 (5)
2012 Польща «Відзев» 3 (0)
2013—2014 Білорусь «Городея» 14 (0)
2014—2016 Білорусь «Іслоч» 50 (20)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Білорусь Білорусь (U-21) 3 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Георгійович Лебедєв (біл. Аляксандр Георгіевіч Лебедзеў; нар. 14 квітня 1985, Зажевичі, Солігорський р-н, Мінська область, Білоруська РСР) — білоруський футболіст, нападник. Пожиттєво дискваліфікований за підготовку та участь у договірних матчах.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець солігорської ДЮСШ, де його першим тренером був Леонід Миколайович Василенко. Професіональну кар'єру розпочав 2003 року в борисовському БАТЕ, у тому сезоні зіграв 1 матч за основний склад та 30 матчів за дубль, в яких забив 16 м'ячів. У наступному сезоні зіграв уже 13 матчів в основі, але й за дубль продовжив виступи, зіграв 18 матчів, в яких відзначився 4-ма голами. У 2005 році закріпився в основному складі, за який провів у сезоні 24 матчі та відзначився 5 м'ячами у воротах суперників, окрім цього, провів 1 поєдинок за дубль та відзначився ньому голом. У 2006 році зіграв 22 матчі та забив 7 м'ячів за основний склад й, окрім цього, провів 5 матчів за дубль, в яких відзначився 2 голами. Усього за час виступів у БАТЕ провів 60 матчів, відзначився 12 м'ячами та став разом із командою один раз чемпіоном Білорусі, двічі віце-чемпіоном країни, один раз володарем та один раз фіналістом Кубку Білорусі.

У січні 2007 року перейшов до «Кубані», з якою підписав трирічний контракт, сума трансферу становила 130 тисяч євро. У складі «Кубані» дебютував 9 червня 2007 року, вийшовши на заміну Шамілю Асільдарову[1] на 46-ій хвилині матчу 12-го туру проти самарських «Крил». Усього провів у тому сезоні за «Кубань» 4 матчі у Прем'єр-лізі та 21 матч за дублюючий склад клубу, в яких забив 6 м'ячів. На початку 2008 року брав участь у передсезонних зборах «Кубані», проте потім перейшов на права оренди до кінця сезону в мінське «Динамо»[2].

У сезоні 2008 року провів у складі «Динамо» 30 матчів у чемпіонаті, в яких забив 9 м'ячів і віддав 4 гольові передачі, 6 матчів у Кубку, в яких відзначився 1 голом та 2 матчі за дублюючий склад. У складі команди став віце-чемпіоном Білорусі того сезону. У березні 2009 року, після розірвання за згодою контракту з «Кубанню», Олександр підписав з «Динамо» повноцінну трирічну угоду. У сезоні 2009 року команда повторила минулорічний успіх, проте сам Лебедєв через отриману на тренуванні травму — надрив переднього м'яза стегна[3] — втратив місце в основному складі команди, всього провів 10 матчів у чемпіонаті, в яких відзначився 1 голом та віддав 1 гольову передачу, 2 матчі у Кубку країни, в яких відзначився одним гольовим пасом, та 4 матчі у кваліфікаційних раундах розіграшу Ліги Європи, в якому «Динамо» не змогло подолати 2-ий кваліфікаційний раунд.

На початку 2010 року поповнив лави бобруйскої «Білшини». Пізніше виступав за берестейське «Динамо» та солігорський «Шахтар».

У першій половині 2012 року грав за «Городею». У серпні 2012 року перейшов до «Відзева»[4]. В Екстраклясі дебютував 16 вересня в переможному поєдинку проти Заглембє (Любін)[5] Незабаром отримав травму, тому зігравши лише три матчі в польському чемпіонаті. Наприкінці 2012 року залишив команду[6]. У першій половині 2013 року залишався без команди, пізніше повернувся до «Городею».

У серпні 2014 року підписав контракт із «Іслоччю»[7]. Наступного року допоміг виграти Першу лігу. У серпні 2016 року звільнений із клубу за участь у договірних матчах[8].

У жовтні 2017 року за результатами справи про контрактні матчі його оштрафували на 18,4 тисячі рублів[9]. У 2018 році довічно дискваліфікований комітетом контрольно-дисциплінарним та з етичних питань Асоціації «Білоруська федерація футболу» без права реабілітації за підготовку та участь у договірних матчах[10]. Після відходу з «Іслочі» почав працювати дитячим тренером[11].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Виступав за молодіжну збірну Білорусі.

Досягнення[ред. | ред. код]

БАТЕ
«Динамо» (Мінськ)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крылья Советов Самара 2 : 3 Кубань Краснодар [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Лебедев будет выступать за минское «Динамо». yuga.ru. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2009.
  3. Александр Лебедев: «Мы очень хотим пошуметь в Европе» (рос.). football.by. 26 березня 2009. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 11 грудня 2009.
  4. Dwóch nowych piłkarzy w Widzewie [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. T-Mobile Ekstraklasa: Zagłębie 0-1 Widzew [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Aleksandr Lebiediew odchodzi z Widzewa [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Сокол, Лебедев и еще 3 игрока перешли в «Ислочь» [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Лебедев, Тишкевич и Владимир Маковский уволены из "Ислочи" за организацию "договорняка" [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. "Дело о договорных матчах". От 4 до 40 тысяч евро штрафа, до 3 лет ограничения свободы [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. БФФ пожизненно дисквалифицировала 12 фигурантов договорных матчей [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Дело о “договорняках”. “Друзья-однополчане”, где же вы теперь? [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]