Очікує на перевірку

Динамо (футбольний клуб, Мінськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Динамо (Мінськ)
Повна назва Футбольны клуб
«Дынама-Мінск»
Прізвисько біло-сині, біло-блакитні
Засновано 1927
Населений пункт Мінськ, Білорусь
Стадіон Трактор
Вміщує 17,600
Президент Білорусь Сергій Чиж
Головний тренер Білорусь Артем Челядинський (в. о.)
Ліга Вища ліга
2023 1 місце
Домашня
Виїзна

«Динамо» (біл. «Дынама») — білоруський футбольний клуб з міста Мінська. Виступає у Вищій лізі чемпіонату Білорусі. Один з найсильніших та найтитулованіших клубів країни.

Назви клубу

[ред. | ред. код]
  • 1927—1953: «Динамо» (біл. «Дынама»)
  • 1954—1959: «Спартак» (біл. «Спартак»)
  • 1960—1962: «Білорусь» (біл. «Беларусь»)
  • 1963— : «Динамо» (біл. «Дынама»)

Історія

[ред. | ред. код]

17 липня 1927 року «Динамо» провело перший документально підтверджений матч з одноклубниками із Смоленська. Цю дату і вважають днем заснування клубу.

У вищій лізі СРСР перший матч команда провела 27 квітня 1941 проти ленінградського «Спартака» (2:1) і до початку війни зіграла десять матчів. Повноцінний дебют у еліті радянського футболу відбувся в 1945 році (підсумкове дев'яте місце).

Перший успіх прийшов у сезоні 1954, здобуті срібні нагороди. У 60 -ті клуб грає у фіналі кубка країни та вдруге посідає третю сходинку у чемпіонаті. Лідерами атакуючої ланки команди були Михайло Мустигін та Едуард Малофєєв (найкращий бомбардир клубу в чемпіонатах СРСР та член символічного клубу «Григорія Федотова»).

80-ті роки — найуспішніший період в радянській історії клубу. У 1982 році, до останнього туру, за перемогу у лізі боролися київські та мінські одноклубники. Білоруська команда у Москві перемогла «Спартак» 4:3 (Гуринович —2, Василевський, Алейніков) і здобула золоті нагороди чемпіонату.

Склад «Динамо» — 1982
Вергеєнко (28 матчів, 1 гол), Курбико (7); Боровський (25), Янушевский (27); Трухан (29),
Курненін (31, 7), Алейніков (21, 8), Гоцманов (31, 2), Зигмантович (30, 2), Румбутіс (17),
Гуринович (28, 13), Кондратьєв (32, 10). Василевський (32, 1), Пудишев (29, 3), Прокопенко (31, 11),
Мельников (18). Шишкін (18), Бєлов (12), Сокол (2, 1), А. Ванюшкін (1).
Тренер: Едуард Малофєєв.

В сезоні 1983/84 дебют у Кубку європейських чемпіонів. За резільтатами двох матчів здобуті перемоги над швейцарським «Грассхопперсом» та угорським «Раба ЕТО». В 1/4 фіналу сильнішим виявилося румунське «Динамо». Віктор Сокол забив шість голів та став найкращим бомбардиром кубка чемпіонів.

Наступного сезону клуб грає у кубку УЄФА. Перемоги над ХІКом, «Спортінгом» та «Відзевом». В 1/4 фіналу сильнішим виявився суперник — «Желєзнічар».

Як фіналіст кубка СРСР бере участь у кубку володарів кубків 1987/88. І знову нездоланним виявився бар'єр чвертьфіналу. Білоруські футболісти перемогли «Генчлербірлігі», «Реал Сосьєдад» та поступилися «Мехелену».

В сезонах 1986/87 та 1988/89 команда ще двічі грає у кубку УЄФА.

Всього у вищій лізі радянського футболу «Динамо» (Мінськ) провело 39 сезонів і посідає у зведеній таблиці 9-е місце.

«Динамо» (Мінськ) у чемпіонаті СРСР
Місце Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів Очки
9 39 1145 372 340 433 1257 — 1421 1084
Попередня емблема клубу

У збірній Радянського Союзу грало тринадцять мінських динамівців. Шестеро з них провели більше дес'яти матчів у головній команді країни. Перший гравець збірної, Едуард Малофєєв, грав на чемпіонаті світу 1966 та двох чемпіонатах Європи: 1964 та 1968 років. Найбільше разів футболку збірної надягав Сергій Алейніков.

Мінські динамівці у складі збірної СРСР
Футболіст Матчі Голи Сезони
Сергій Алейніков 58 5 1984-1989
Едуард Малофєєв 41 6 1963-1968
Андрій Зигмантович 36 3 1984-1990
Сергій Гоцманов 31 2 1984-1988
Сергій Боровський 22 0 1980-1985
Георгій Кондратьєв 14 4 1984-1986
Олександр Прокопенко 3 0 1980
Віктор Янушевский 2 0 1984
Ігор Рємін 1 0 1964
Леонард Адамов 1 0 1965
Ігор Гуринович 1 0 1984
Юрій Пудишев 1 0 1984
Віктор Шишкін 1 0 1984

Білорусь

[ред. | ред. код]

Найсильніший клуб кінця 20 століття. У 2023 році виграв восьомий титул чемпіона країни[1]. Тричі вигравав національний кубок.

23 березня 2012 року Рада Європейського Союзу додала Юрія Чижа та його компанії, зокрема футбольний клуб «Динамо», до «Чорного списку ЄС[be-x-old].[2][3] 6 жовтня 2015 року суд Європейського союзу скасував рішення Ради ЄС про введення санкцій проти Чижа та його підприємств.[4][5]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Склад команди

[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2021

Поз. Нац. Гравець
1 ВР Білорусь Єгор Хаткевич
3 ЗХ Білорусь Максим Швецов
4 ЗХ Білорусь Ігор Шитов
5 ЗХ Білорусь Микита Наумов
6 ЗХ Сербія Домінік Дінга
7 ПЗ Білорусь Артем Биков
8 ПЗ Білорусь Олександр Селява
9 НП Білорусь Євген Шикавка
10 ПЗ Білорусь Сергій Кисляк
11 НП Сенегал Аблає Мбенге
12 ВР Білорусь Даниїл Шапко
14 ПЗ Білорусь Антон Путило
15 ПЗ Білорусь Владислав Климович
17 ПЗ Білорусь Іван Бахар
18 НП Білорусь Кирило Забєлін
19 ЗХ Білорусь Владислав Лях
21 ПЗ Білорусь Роман Давискиба
Поз. Нац. Гравець
22 ЗХ Білорусь Микита Халімончик
23 НП Білорусь Володимир Хващинський
24 ПЗ Білорусь Антон Суша
25 НП Білорусь Владислав Ложкін
26 ЗХ Білорусь Владислав Калінін
29 ЗХ Україна Андрій Бацула
32 ВР Росія Євген Помазан
33 ЗХ Білорусь Сергій Матвейчик
37 НП Білорусь Гліб Ровдо
49 ВР Білорусь Максим Плотніков
71 ЗХ Білорусь Михайло Козлов
97 ПЗ Кот-д'Івуар Жан Морель По
99 ПЗ Чорногорія Душан Бакич
ВР Білорусь Денис Шпаковський
ПЗ Білорусь Олексій Ріос
НП Білорусь Артем Куратнік
ПЗ Білорусь Микита Демченко

Колишні футболісти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мінскае «Дынама» стала чэмпіёнам Беларусі па футболе. Tribuna.com. 26 листопада 2023.
  2. Council Decision 2012/642/CFSP of 15 October 2012 concerning restrictive measures against Belarus. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  3. ЕС обнародовал черный список из 12 человек и 29 компаний (рос.). TUT.BY. 25 березня 2012. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  4. Санкцыі ЕС у дачыненні да Юрыя Чыжа і яго актываў знятыя (біл.). Наша Ніва. 2015-10-6. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  5. ИК. Крутое пике Юрия Чижа: от самого успешного бизнесмена Беларуси к арестанту? [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода», 12.03.2016

Джерела

[ред. | ред. код]