Лійно
| Село
|
Лійно[2] (або Лейно[3], Лойно[2], пол. Lejno) — село в Польщі, у гміні Сосновиця Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 149 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1726 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2]. 1771 року Лев Верищинський звів у Лійно нову греко-католицьку церкву[4]. У 1827 році в селі було 45 домів і 368 мешканців[4].
У часи входження до Російської імперії належало до гміни Воля Верещинська Володавського повіту Люблінської губернії[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Лійно та осаді Замлинець переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 515 вірян[3]. У селі містилася парафіяльна православна церква, діяла початкова школа[4]. Поблизу лежав фільварок Лін (Лійно)[4].
У 1929 році польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 77 | 5 | 57 | 15 |
| Жінки | 72 | 19 | 31 | 22 |
| Разом | 149 | 24 | 88 | 37 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 366. (пол.)
- ↑ а б в г д Lejno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 125. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Lejno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 125. (пол.)
|
| |||||||||||
