Лема Гензеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нехай  — це многочлен з цілими (або p-адичними цілими) коефіцієнтами, нехай m, k це додатні цілі такі, що mk. Якщо r є цілим таким, що

і

тоді існує ціле s таке, що

і

І також, таке s єдине за модулем pk+m і його можна обчислити як таке ціле

де це ціле, що задовольняє

Зауважимо, що так, що дотримується умова Додатково зазначимо, що якщо , тоді можливо мати 0, 1 чи декілька s.

Виведення[ред. | ред. код]

Виведення леми розглядає розклад у ряд Тейлора функції в околі З ми бачимо, що s повинно мати таку форму для деякого цілого

Нехай , де , отже

для деякого многочлена з цілими коефіцієнтами.

Ділячи обидві частини за модулем , ми бачимо, що для того, щоб виконувалось , нам треба

Тоді ми зауважимо, що для деякого цілого оскільки є коренем . Таким чином,

,

тобто

Розв'язуючи для у отримуємо згадану вище формулу для Припущення, що не ділиться на p гарантує, що має унікальне обернене за модулем Отже, розв'язок для t існує і єдиний за модулем і існує і єдине за модулем .

Наслідки[ред. | ред. код]

  • Якщо і є розв'язком тоді підіймається до для всіх цілих Отже, підіймається до відмінних розв'язків
  • Якщо але не є розв'язком тоді не підіймається до якогось розв'язку Отже, якщо має розв'язки, то жоден з них не лежить над [1]

Приклад[ред. | ред. код]

Розв'язати конгруентність Тобто За модулем 5: тому покладемо отже

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nathan Jolly. Constructing the Primitive Roots of Prime Powers (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]