Лепкий Данило Хомич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лепкий Данило Хомич
Псевдо Сава Сливич
Народився 29 грудня 1858(1858-12-29)
Літиня
Помер 20 березня 1912(1912-03-20) (53 роки)
Старий Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священик, письменник, етнограф, публіцист
Мова творів українська

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Дани́ло Хоми́ч Ле́пкий (літ. псевдонім Сава Сливич[1]) — український письменник, етнограф, публіцист, священик УГКЦ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 грудня 1858 року в селі Літиня на Дрогобиччині. 1884 року закінчив Перемишльську духовну семінарію. Був священиком у різних селах Галичини, з 1900 — у Старому Самборі, де 1901 організував кредитне товариство, керував філією товариства «Просвіта». Друкувався в місцевих галицьких газетах, журналах, календарях. Автор повістей з галицького життя, автобіографічної повісті «Селянська дитина». Писав оповідання для дітей («Святий вечір», «Непослушливий школяр», «Дуб і потік»). Досліджував народні обряди і звичаї («Похоронні звичаї і обряди нашого народу», «Як-то дівчата приворожують женихів», «З вірування нашого люду: перелесник, манія, мара», «Дещо про вовкулаків»). Мав дружні взаємини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом, І. Трушем. Помер 20 березня 1912 року у Старому Самборі.

Дещо з відомого надрукованого[ред. | ред. код]

  • «Василько князь Теребовельскій: Историчне оповіданє», Коломыя, Печатня І. Брука и Спілки, 1898 (Бібліотека для рускои молодежи. Під ред. Юліяна Насальского).
  • «З сельских образків»,1900, там же, ті ж.
  • «Лівчицкій пан Кригулець»- Львів. Коштом и заходом товариства «Просвіта». Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1894.
  • «Повінь: Оповіданє з житя малоруского люду». Коломыя. Печатня М. Білоуса, 1894.
  • «Оповіданє з житя малоруского люду», 1912.
  • «Селянська дитина», Коломыя. Печатня І. Брука й Спілки, 1900.
  • «Сплачений довг: Оповіданє з міщанського житя». Львів. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1909.
  • «Чужа кривда не загріє: Оповіданє з житя малоруского люду». — Коломыя. Печатня М. Білоуса, 1894.

Публіцистика[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]