Лесь Роза Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесь Роза Миколаївна
Народилася7 листопада 1924(1924-11-07) (99 років)
Кишеньки, Кишеньківський район, Полтавська область
Діяльністьархітекторка
Alma materМосковський державний будівельний університетd (1948)
ЗакладБрестпроєктd і Q72091521?
ЧленствоСпілка архітекторів СРСР і Білоруська спілка архітекторівd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради БРСР

Роза Миколаївна Лесь (7 листопада 1924(19241107), с. Кишеньки, Полтавська область) — білоруська архітекторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1948 році Лесь Р. М. закінчила Московський інженерно-будівельний інститут, працювала інженером-конструктором та директором Брестської філії Білоруського держпроєкту. З 1963 по 1981 рік — начальник управління будівництва та архітектури Брестського облвиконкому.

Член Спілки архітекторів СРСР з 1963 року. Член КПРС з 1951 року. Проживає в Бресті.

Творчість

[ред. | ред. код]

Основні роботи (в авторському колективі): пам'ятник В. І. Леніну на Центральній площі Бреста (1959), будинки на вул. Воровського, кафе «Літо» у Бресті, будинки по вул. М. Горького та В. Хоружай в Пінську, участь у проектуванні, будівництві та благоустрої населених пунктів Мухавець Берестейського та Малеч Березівського районів Білорусі (дипломи та медалі ВДНГ СРСР, 1969, 1979).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1966), медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради БРСР (1958).

Література

[ред. | ред. код]
  • Лесь Роза Николаевна // Архитекторы Советской Белоруссии: Биогр. справочник / Союз архитекторов БССР; Сост. В. И. Аникин и др.. — Мн.: Беларусь, 1991. — 262 с. — ISBN 5-338-00611-1.