Лиман (озеро, Генічеський район)
| Лиман | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 46°15′22″ пн. ш. 34°54′18″ сх. д. / 46.25611111113877172° пн. ш. 34.90500000002777625° сх. д.Координати: 46°15′22″ пн. ш. 34°54′18″ сх. д. / 46.25611111113877172° пн. ш. 34.90500000002777625° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна[1] | |||
| Регіон | Херсонська область[1] | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | періодичне солоне озероd[1] | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3,2 км² | |||
| Довжина | 2,1 км | |||
| Ширина | 2,3 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Geonames | 7048361 | |||
  Лиман (озеро, Генічеський район) (Україна) | ||||
| ||||
|
| ||||
Лиман (укр. Лиман) — озеро, що пересихає, розташоване на території Генічеського району. Площа водного дзеркала — 3,2 км2[2]. Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманове. Група гідрологічного режиму — безстічне.
Географія[ред. | ред. код]
Входить до Геничеської (Чонгаро-Арабатської) групи озер. Довжина — 2,1 км. Ширина: середня — 1 км, найбільша — 2,3 км
Озеро має довгасту округлу витягнуту з півночі на південь форму, на південь трохи звужену. Розташоване на Присиваській низовині і відділене від Утлюцького лиману Азовського моря постійним пересипом (шириною 150—250 м). У місці впадіння великих балок роздвоюється: на північному сході (в напрямку села Стокопані) і північному заході (в напрямку села Азовське). На безіменній (північно-східній) балці споруджено греблю, балка має довжину 10,4 км, площу басейну 70,8 км2. Західна берегова лінія обривиста, без берегів, висотою 6 м; береги переважно пологі. До озера примикають солончаки.
Західніше розташоване село Азовське, на північний схід — село Стокопані.
Живлення мішане: фільтраційні морські води, підземні води біля берегових обривів і донні джерела, а також прісні води із самовиливних артезіанських свердловин. Серед розчинених солей переважає кухонна сіль, яка зазвичай сідає в кінці літа. Донні відкладення — сірі щільні мули. Інтенсивно заростають вищою водною рослинністю, де надходять води з артезіанських свердловин, водорості розвинені біля виходів підземних вод. За найбільшого стоку балок під час весняних паводків і літньо-осінніх злив озеро сполучається з безіменною (на південно-заході біля пересипу) водоймою і утворює промоїну в пересипу, сполучаючись з Утлюцьким лиманом Азовського моря.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти L-36-70 Геническ. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6: Украина и Молдавия. Выпуск 4: Крым. Под. ред. М. М. Айзенберга и М. С. Каганера. — Л. Гидрометеоиздат. 1966. 344 с. — 275 с.