Лобода Стефанія Матвіївна
| Лобода Стефанія Матвіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
1827 Київська губернія, Російська імперія | |||
| Померла |
8 лютого 1887 або 1887 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | перекладачка, письменниця | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1871 | |||
|
| ||||
Стефа́нія Матві́ївна Лобода́ (рос. Стефания Матвеевна Лобода; нар. 1827, Київська губернія — пом. 27 січня (8 лютого) 1887, Санкт-Петербург) — російська письменниця польського походження родом з України. Дружина Віктора Васильовича Лободи. Псевдонім — С. Крапивіна.
Біографія[ред. | ред. код]
Стефанія Лобода (дівоче прізвище Пашковська) походила з польської поміщицької родини. Наприкінці 1850-х — на початку 1860-х років мешкала в Полтаві, брала активну участь у літературно-громадському житті міста. Від 1871 року жила в Санкт-Петербурзі.
Творчість[ред. | ред. код]
У творчості Лободи домінувала українська тематика. Виступала в російській пресі (журналах «Пчела», «Нева», «Семейные вечера» та ін.) з повістями, оповіданнями, нарисами: «Щоденник княгині Хмурової» (1875), « Мовчальник» (1875), «Ластівчине горе» (1878), «Діонисія Федорівна» (1880), «Зневага. З малоросійського побуту».
Залишила спогади «Кілька слів про Тараса Шевченка» («Пчела», 1875, № 42; записані зі слів її сестри Варвари Пашковської [1] в Києві), «Моторошний вечір з життя Т. Г. Шевченка» («Пчела», 1878, № 5; деякі дослідники висловлюють сумнів у достовірності викладених у них фактів), «Сторіночка зі спогадів про Полтаву» («Семья и школа», 1877, № 9, книга 1), а також розповіді про своє перебування у Сербії й Чорногорії в 1860-х роках.
Писала і для дітей: етнографічні нариси «Рідні картинки» (1878, один присвячено Полтаві), збірка оповідань «Троянди й колючки» (1884) та ін.
Досконало знаючи польську мову, перекладала російською мовою твори Елізи Ожешко, Юзефа Крашевського.
Основні публікації[ред. | ред. код]
- Заметка на статью г. Колмогорова [в «Сыне Отечества» за 1859 год, № 42)]: О публичных лекциях в хозяйственном образовании женщин // Русский Мир. — 1859. — № 62.
- Дневник княгини Хмуровой: Повесть // Пчела. — 1875. — № 18—21
- Молчальник: Рассказ моей кузины // Пчела. — 1875. — № 34—35.
- Несколько слов о Т. Шевченке // Пчела. — 1875. — № 42.
- Знакомство с Погодиным // Пчела. — 1876. — № 1.
- Миссионеры нашего времени // Пчела. — 1876. — № 22.
- Сея: Старопольская народная легенда // Пчела. — 1878. — № 2.
- Жуткий вечер из жизни Т. Г. Шевченка // Пчела. — 1878. — № 5.
- О псковичах // Пчела. — 1878. — № 10, 11.
- Сила моды // Женское Образование. — 1878. — № 4.
- Ласточкино горе: Рассказ // Семейные Вечера. — 1878. — Книга 6.
- Заколдованное царство // Еженедельное Новое Время. — 1879. — Т. II. — С. 411.
- Из быта наших фельдшериц // Еженедельное Новое Время. — 1879. — Т. II. — С. 482.
- Дионисия Федоровна: Рассказ // Игрушечка. — 1880. — № 31—32.
- Родные картинки: Этнографические очерки для детей старшего возраста. — Санкт-Петербург, 1881.
- Розы и шипы: Восемь рассказов для детей. — Санкт-Петербург, 1884.
Крім того, статті та практичні нотатки Лободи друкували такі видання: «Живописное Обозрение», «Мысль», «Свет», «Нева», «Детское Чтение», «Семья и Школа», «Сельское Чтение», «Друг Народа», «Здоровье», «Врачебные Ведомости».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пашковська Варвара Матвіївна // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 86.
Література[ред. | ред. код]
- [Некролог] // Исторический вестник. — 1887. — Март. — С. 722.
- Голицын Н. Н. Библиографический словарь русских писательниц. — Санкт-Петербург, 1889. — С. 152—153.
- Языков Д. Д. Обзор жизни и трудов покойных русских писателей. — Выпуск седьмой: Русские писатели, умершие в 1887 году. — Москва, 1892. — С. 45—46.
- Лобода, Стефания Матв. // Большая энциклопедия / Под редакцией С. Н. Южакова. — Т. 12: Ландау — Меламед. — Санкт-Петербург, 1903. — С. 273.
- М. П. Лобода Стефания Матвеевна // Русский биографический словарь / Издаваемый Императорским Русским Историческим Обществом. — [Т. 10]: Лабзина — Ляшенко. — Санкт-Петербург, 1914. — С. 567—568.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 13173.
- Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 221.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 367.