Лозаннський тролейбус
| Лозаннський тролейбус | |
|---|---|
 | |
| Тролейбусна система | |
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія |
| Місто | Лозанна |
| Дата відкриття | 2 жовтня 1932 (91 рік) |
| Кількість маршрутів | 10 |
| Довжина маршрутів | 60,7 |
| Кількість депо | 2 |
| Кількість тролейбусів | 99 |
| Оператор | Transports publics de la région lausannoise |
| Сайт компанії | Transports publics de la région lausannoise (TL) (фр.) |
 Лозаннський тролейбус у Вікісховищі | |
Лозаннський тролейбус — основний вид громадського транспорту міста Лозанна, у кантоні Во, Швейцарія, що діє з 2 жовтня 1932 року. Найстарша діюча тролейбусна мережа Європи і найбільша в Швейцарії.
Тролейбусний рух у Лозанні відкритий 2 жовтня 1932 року[1]. Лозаннський тролейбус став другою тролейбусною мережею, що була відкрита у Швейцарії, перша — це інтерурбан тролейбусна мережа Фрібур-Фарваньї[1][2]. Ця лінія була закрита до 1932 року. Тому система Лозанни була єдиною в країні тролейбусною мережею під час її відкриття, і вона зберігала цю відмінність до відкриття тролейбусної мережі в місті Вінтертур у 1938 році[1]
Перша тролейбусна лінія Лозанни була прокладена між залізничною станцією Лозанна та Оучі. У 1938—1939 роках відкрито ще декілька ліній, а між 1938 та 1964 роками система поступово замінила трамвайну мережу Лозанни.
9 квітня 1951 року трамвайна лінія до Монтерону була замінена тролейбусною лінією. 7 січня 1964 року тролейбусна лінія № 7 замінила трамвайну лінію № 9, яка була закрита попереднім днем. Станом на 1964 рік у Лозанні вже існувало 10 тролейбусних ліній.
1 червня 1969 року була відкрита приміська тролейбусна лінія до Шале-а-Гобе. 3 червня 1973 року лінія № 5 була подовжена до Епаленжу, а 1 червня 1975 року лінію № 9 продовження до Лютрі.
У Лозанні діє 10 тролейбусних маршрутів:
- 1: Маладьєр — Сан-Франсуа — Аеропорт «Блешерет» (22 зупинки)
- 2: Маладьєр-Лак — Уші — Сан-Франсуа — Дезер (25 зупинок)
- 3: Залізничний вокзал — Белево (12 зупинок)
- 4: Пюї — Залізничний вокзал — Сан-Франсуа — Кодре (20 зупинок)
- 6: Маладьєр — Шодерон — Сан-Франсуа — Саллаз (19 зупинок)
- 7: Валь-Вер — Сан-Франсуа — Ренан-14 квітня (23 зупинки)
- 8: Верьєр — Сан-Франсуа — Белево — Гран-Мон (31 зупинка)
- 9: Лютрі-Корніш — Пюї — Сан-Франсуа — Пріллі-Егліз (25 зупинок)
- 21: Залізничний вокзал — Блешерет (14 зупинок)
- 25: Бурдонет — Маладьєр — Монтшуазі — Вокзал Пюї (19 зупинок)
| Фото | Бортовий № | Кількість | Виробник | Електрика | Тип | Модель | Низькопідлоговий | Рік виробництва |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 721—722, 732—733, 739—750 |
16 | FBW / Hess | BBC-Sécheron | 91 | одинарний | no | 1981—1984 | |
.JPG) |
751—792 | 42 | NAW / Lauber | BBC-Sécheron | одинарний | ні | 1986—1990 | |
 |
831—865 | 35 | Hess | Kiepe | BGT-N2C | зчленований | так | 2009—2010 |
 |
901—920 | 30 | Hess / Lanz + Marti | none | ? | причіп | так | 1990[2] |
| 921—930 | 30 | Hess / Lanz + Marti | none | ? | причіп | так | 2006[3] | |
 |
951—973 | 17 or fewer remaining |
Rochat / Lauber | none | ? | причеп | так | 1974—1979 |
- ↑ а б в Murray, Alan (2000). World Trolleybus Encyclopaedia, p. 73. Yateley, Hampshire, UK: Trolleybooks. ISBN 0-904235-18-1
- ↑ а б Dölling, Gerhard (1993). Straßenbahnatlas Schweiz 1993, pp. 60, 112—114. Berlin: Arbeitsgemeinschaft Blickpunkt Straßenbahn e.V. ISBN 3-926524-13-8
- ↑ Trolleybus Magazine No. 273 (May–June 2007), p. 67. National Trolleybus Association (UK) ISSN 0266-7452
- Лозаннський тролейбус на сайті «Міський електротранспорт» [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Хронікалні кадри Лозанського тролейбуса 1932 та 1937 років у YouTube
| ||||||||