Любенчук Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мико́ла Іва́нович Любенчу́к (31 липня 1946, село Шутнівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 липня 1997, село Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) — народний депутат України першого скликання (від 15 травня 1990 року до 10 травня 1994 року; Чемеровецький виборчий округ № 414).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Любенчук народився в сім'ї Івана Миколайовича Тихолаза, який працював трактористом у селі Острівчани, та Надії Андріївни Любенчук, яка в цьому ж селі працювала колгоспницею.

У 1954—1958 роках навчався в початковій школі в Шутнівцях, далі в середній школі у Верхніх Панівцях (нині в складі села Панівці Кам'янець-Подільського району).

У 1961—1963 роках працював кормачем на відгодівлі свиней у колгоспі «Україна» села Устя Кам'янець-Подільського району, одночасно навчався у вечірній школі у Верхніх Панівцях. Від 1963 року навчався в Ново-Ушицькому технікумі механізації сільського господарства. 1967 року здобув тут фах техніка-механізатора. У 1967—1969 роках служив в армії, демобілізувався старшим сержантом.

Повернувшись з армії, від 1969 року працював помічником бригадира тракторної бригади, від вересня 1971 року — бригадиром комплексної бригади № 3 села Шутнівці, обліковцем в рідному селі, від 1972 року — головним інженером, директором колгоспного комбікормового заводу, від 1973 року — заступником голови сільської ради.

1977 року заочно закінчив Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), здобув фах інженера-механіка.

Від 1974 року працював у колгоспі імені Котовського села Гуменці Кам'янець-Подільського району: був секретарем парткому КПУ, заступником голови, головою колгоспу (від січня 1982 року). При Любенчуку в часи незалежної України колгосп було перетворено на селянську спілку.

Був членом КПРС у 1974—1991 роках, членом бюро Кам'янець-Подільського райкому КПУ, обирався депутатом Кам'янець-Подільської районної ради.

Висунутий кандидатом у народні депутати трудовим колективом колгоспу імені Котовського Кам'янець-Подільського району. 18 березня 1990 року обрано народним депутатом України (у другому турі набрав 57,05% голосів). Входив до груп «Аграрники», «Земля і воля». Був членом Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу.

7 червня 1990 року від групи аграрників, яка налічувала 135 чоловік, виступив із пропозицією скасувати літній час на всій території України з червня 1990 року[1]. Внаслідок цього 11 червня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР», в якій зазначено: «Установити з 1 липня 1990 року на території Української РСР час другого часового поясу без додання однієї години»[2]. Так з'явився київський час, що на годину відрізнявся від московського.

24 жовтня 1990 року був включений до складу Комісії з розробки нової Конституції Української РСР[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В ім'я людини, для її блага: Передвиборна платформа… // Прапор Жовтня. — 1990. — 2 лютого. — С.1.
  • Микола Любенчук: «Україна виживає за рахунок трьох мільйонів селян. А з них деруть останнє…» // Подолянин. — 1993. — 15 вересня. — С.2.
  • Соколенко Л. Микола Любенчук: «Якщо люди зі мною вітаються — значить, справи непогані» // Подолянин. — 1995. — 18 листопада. — С.1.
  • Зарицький М. Кити Миколи Любенчука // Подільські вісті. — 1995. — 18 листопада. — С.2.
  • Марунчак М. Микола Любенчук: «Виходи ще є…» // Подолянин. — 1996. — 27 липня. — С.2.
  • [Некролог] // Подолянин. — 1997. — 18 липня. — С.1.

Посилання[ред. | ред. код]