Кам'янець-Подільський район

Кам'янець-Подільський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Хмельницька область
Утворений:	19 липня 2020 року
Населення:	291,1 тис. осіб
Площа:	4521,2 км²
Густота:	64,39 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Кам'янець-Подільський
Громади:	15
Міста:	2
Смт:	6
Села:	328
	Мапа району
Районна влада
Мапа
	Кам'янець-Подільський район у Вікісховищі

Ця стаття про сучасний Кам'янець-Подільський район. Про колишній район див. Кам'янець-Подільський район (1923—2020).

Кам'янець-Подільський район — район на заході України, у Хмельницької області. Утворений у 2020 році. Адміністративний центр — місто Кам'янець-Подільський.

Історично територія сучасного району відноситься до Західного Поділля, у різні часи в межах сучасних територій району функціонували: князівство, воєводство, намісництво, губернія, округа, Кам'янець-Подільська область.

Географія[ред. | ред. код]

Рельєфно-гідрологічна мапа Хмельницької області

Кам'янець-Подільський район — розташований на Подільській височині, південній частині області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та горбами видовжених у кряжи з похилими схилами, подекуди у вигляді скелястих урвищ, майже через всю територію району з півночі на південь проходять Подільські Товтри. З північної частини межує з Хмельницьким районом, з східної — з Жмеринським та Могилів-Подільським районами, з південної — Дністровським районом Чернівецької області, з західної — Чортківським районом Тернопільської області.

На території району протікають такі річки: Дністер, Смотрич, Збруч, Ушиця, Тернава, Калюс, Студениця, Мукша, Матерка, Жванчик, Данилівка, Баговичка.

	Хмельницький район	Жмеринський район (Вінницька область)
Чортківський район (Тернопільська область)		Могилів-Подільський район (Вінницька область)
	Дністровський район (Чернівецька область)

Населення[ред. | ред. код]

Населення утвореного в 2020 році Кам'янець-Подільського району становить 287 601 особа.^[1]

За національним складом населення району, за даними останніх переписів, понад дев'яносто відсотків це українці.

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти Кам'янець-Подільського району.

1.	Кам'янець-Подільський	▼&&&&&&&&&&097970.&&&&0097 970		2.	Дунаївці	▼&&&&&&&&&&015914.&&&&0015 914		3.	Чемерівці	▼&&&&&&&&&&&05170.&&&&005170		4.	Нова Ушиця	▼&&&&&&&&&&&04001.&&&&004001

Проєкт з просторового планування району[ред. | ред. код]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Межі громад Кам'янець-Подільського району

Межі Кам'янецької округи, 1925

У складі району 15 території територіальних громад, з яких 2 міських, 6 селищних і 7 сільських.

Міські:
- Кам'янець-Подільська
- Дунаєвецька

Селищні:

Сільські:

Історія[ред. | ред. код]

Новий Кам’янець-Подільський район

Поділля, Юліуш Коссак 1886 рік

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Дунаєвецька, Кам'янець-Подільська міські, Закупненська, Новодунаєвецька, Смотрицька, Староушицька, Чемеровецька селищні, Гуківська, Гуменецька, Жванецька, Китайгородська, Маківська, Новоушицька, Орининська, Слобідсько-Кульчієвецька сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Дунаєвецького, Новоушицького районів, ліквідованих тією ж постановою^[2].

Національний парк Подільські Товтри

Попередньо, перед створенням трьох теперішніх районів, йшлося про поділ області на 5 районів — Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Старокостянтинівський та Шепетівський. Однак громади були незадоволені таким адміністративно-територіальним устроєм. Як видно із нового адміністративно-територіального устрою Хмельницької області, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3650, народні депутати таки взяли до уваги невдоволення громадян.

Хоча досить не однозначним є теперішній розподіл старих районів між новими. Так Хмельницький район вийшов одним з найбільших в країні, як за розміром територій, так і за населення. Його можна і слід зменшити передавши деякі територіальні громади двом іншим районам.

Наприклад, на початкових схемах, колишній Віньковецький район зараховували до складу нового Кам’янець-Подільського району. Також колишній Городоцький район, доцільно було б долучити до Кам’янець-Подільського району, це дозволило б розвивати туристичний кластер Кам'янець-Подільський - Сатанів в межах того ж району, а ще повністю отримати національний парк Подільські Товтри в межах одного району.

Можливо з часом урядовці до опрацюють нові утворенні райони і включать хоча б Сатанівську територіальну громаду до складу Кам’янець-Подільського району. Це дозволило б розвивати також синергію туристичного кластеру Сатанів - Кам'янець-Подільський.

14 липня 2021 року громади району уклали договір про міжмуніципальне співробітництво громад з Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької областей, 33 громади об’єдналися у реалізації спільного проєкту «DNISTER CANYON» для розвитку туристичного потенціалу.^[3]

УПА на території району[ред. | ред. код]

Після встановлення радянської влади в Україні націоналістичні рухи українського народу тривали ще довгий час. Зокрема на території Кам’янець-Подільської області, яка тривалий час була прикордонною областю до 1939 року, підпільні рухи ОУН тривали аж до 1952 року, незважаючи на те, що з такою діяльністю намагались всіляко боротись.

Селяни Поділля, забезпечували воїнів харчами та одягом, вели розвідку та переховували упівців. На Хмельниччині було майже 200 підпільних квартир для воїнів УПА. У багатьох подільських містах і селах розташовувалися друкарні УПА.

У розпорядженні Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН була друкарня, яка мала умовну назву «імені Ярослава Старуха». Листівки і брошури, надруковані у цій друкарні, масово поширювалися на території області і навіть за її межі. Зараз відомо, що ця друкарня існувала з 1946 року і спочатку використовувала 16 кліше різних листівок. На друкарській машинці за весь час було виготовлено 63 назви брошур ОУН накладом щонайменше 700 примірників. Знаходилась вона у хаті Глікерії Васильковської у селі Пятничани колишнього Орининського району, в кутку нежитлової кімнати, під картоплею, був люк – вхід до криївки, де розташовувалась сама друкарня.

26 грудня 1949 року чекістсько-військова група знайшла краївку, підчас бою загинув керівник технічної ланки окружного проводу Гнибіда Петро Васильович. Разом з ним в бункері перебувала підпільниця «Тамара», секретарка-друкарка Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН, важко поранена, взята в полон. Також були заарештовані утримувачі краївки Глікерія Васильковська та її мати Ксенія.

В криївці було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання, радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля. Зокрема: лист крайового проводу «Поділля» з подякою учасникам технічної ланки Кам’янець-Подільського окружного проводу за активну роботу з виготовлення націоналістичної літератури й листівок^[4].

Пам'ятники

Пам'ятний хрест Романові Шухевичу в селі Гуків Кам'янець-Подільського району.

Епідемія коронавірусу в районі[ред. | ред. код]

Докладніше: COVID-19 у Хмельницькій області

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Російське вторгнення в Україну 2022

Передісторія земель району[ред. | ред. код]

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії

7 березня 1923 р. — у зв’язку з тим, що в Україні було ліквідовано повіти та волості, створена Кам’янецька округа. Губернії ліквідовано 3 червня 1925 постановою ВУЦВК, зокрема Подільську.

Новостворена Кам’янецька округа поділялась на 17 районів. Серед них Довжоцький, Жванецький, Китайгородський, Маківський, Орининський, Смотрицький, Староушицький райони – території, які в даний час входять до складу сучасного Кам’янець-Подільського району і не є сьогодні окремими адміністративними одиницями.

На основі цих семи районів у ході постійних адміністративно-територіальний перетасувань в часи СРСР і народився сучасний Кам’янець-Подільський район.

Поблизу села Врублівці

Оскільки основою, навколо якого робилися ці перетасування, був Довжоцький район, створений 7 березня 1923 року, то логічно відлік історії сучасного Кам’янець-Подільського району вести саме від Довжоцького району, до первісного складу якого ввійшли повністю території Довжоцької та Рихтівської волостей, більша частина Баговицької, кілька сіл Орининської волостей.

4 грудня 1928 р. — Довжоцький район значно зріс, поглинувши Жванецький і частину Маківського районів. До того ж, тією самою постановою Президії ВУЦВК Довжоцький район вперше було перейменовано на Кам’янець-Подільський і центр його з села Довжок перенесено до міста Кам’янець-Подільського.

31 липня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район знову територіально зростає: до його складу передано 19 сільських рад Староушицького району.

26 грудня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район ліквідовують, а його територію та районні установи підпорядковують Кам’янець-Подільській міській раді. Де-факто район існував, де-юре його не було.

Частина заказника «Чапля»

28 червня 1939 р. — Президія Верховної Ради УРСР відновила Довжоцький район з центром у селі Довжок.

10 липня 1944 р. — район удруге і вже остаточно набуває сучасної назви — Кам’янець-Подільський район. Відтоді і місто Кам’янець-Подільський стає його незмінним центром. А територія району формувалася ще упродовж 21 року.

1946 р. — у зв’язку з перейменуванням населених пунктів з мапи району зникають славні історичні назви — Великі Вірмени, Малі Вірмени, Вірменські Хутори, Татариски.

23 вересня 1959 р. — до Кам’янець-Подільського району було включено частини території ліквідованих, в результаті чергового укрупнення районів в Україні, Орининського і Староушицького районів.

7 січня 1963 р. — ще одне невелике укрупнення Кам’янець-Подільського району.

4 січня 1965 р. — остаточно сформовано сучасну територію Кам’янець-Подільського району Указом Президії Верховної Ради УРСР. Відтоді територія району залишається незмінною.

1981 р. — під водами Дністровського водосховища зникли ряд історичних населених пунктів. Серед них — давня столиця краю Бакота, славне колишнє містечко Студениця. Лиха доля бути вилученою з облікових даних спіткала й Луку-Врубловецьку, де було виявлено одну з найдавніших в Україні стоянку первісних людей.

24 серпня 1991 р. — у складі незалежної України.

2020 р. — утворено новий Кам'янець-Подільський район.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

За даними Міністерства регіонального розвитку України, у реєстр індустріальних парків включені 55 промислових майданчиків України. Індустріальний парк — це територія, яку виділяють для промислового розвитку, метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою.

Нещодавно до державного реєстру індустріальних парків включили два індустріальні парки у сусідній Чернівецької області - «Хотин Invest» та «Енергія Буковини».

Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.

На території району розташована СЕС Кам'янець-Подільська потужність якої становить 63,8 МВт і за цим показником вона є другою в Україні станом на 2019 рік.

У селі Гуменці працює один з найбільших птахо-комплексів Авіс, від лідера ринку виробництва яєць і яєчних продуктів компанії Авангард.

На території району функціонує Кам'янець-Подільський цементний завод (тепер АТ «Подільський Цемент»), діяльність якого пов'язана із видобутком сировини та виробництвом цементу.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Кам'янець-Подільський район відноситься до аграрної зони, тут є значні потужності виробництва яєчних продуктів та курятини, зони м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням картоплі, цукрових буряків, овочів, соняшника, ріпаку.

Транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]

Костел Святого Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марії

Кам'янець-Подільський район має досить непогано розвинуту транспортну мережу. З півночі на південь район перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід на кордон: Молдови, Румунії, країн Південно-Східної Європи, та найшвидший шлях зі півночі, центру та сходу країни до українських Карпат.

Через Кам'янець-Подільський район проходять автошляхи Н03, Р24 та Р48. Також шляхи місцевого значення: Т 2304, Т 2308, Т 2303, Т 2321, Т 2311, Т 2325, Т 2317, Т 2002.

Аеропорт[ред. | ред. код]

На території району селі Кам'янка діє аеропорт для малої авіації.

Найближчий аеропорт зі міжнародними рейсами знаходиться у місті Чернівці та закордоном у місті Сучава.

Залізниця[ред. | ред. код]

Найбільшими залізничними вузлами в районі є станції Дунаївці і Кам'янець-Подільський. Також значними залізничними станціями району є: Закупне, Балин, Гуменці.

На форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювали можливість будівництва нової ділянки залізничної колії Кам'янець-Подільський — Хотин — Чернівці, а також модернізація ділянки Кам'янець-Подільський — Хмельницький, це дозволило б пришвидшити сполучення зі столицею та пожвавити вантажний і пасажирський рух зі Румунією.^[5]