Панівці (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Панівці
Panivtsi kmpd gerb.png Panivtsi kmpd prapor.png
Герб Прапор
Історичний міст
Історичний міст
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський
Рада/громада Панівецька сільська рада
Код КОАТУУ 6822485901
Основні дані
Населення 1048
Площа 3,05 км²
Густота населення 343,61 осіб/км²
Поштовий індекс 32376
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°37′12″ пн. ш. 26°36′43″ сх. д. / 48.62000° пн. ш. 26.61194° сх. д. / 48.62000; 26.61194Координати: 48°37′12″ пн. ш. 26°36′43″ сх. д. / 48.62000° пн. ш. 26.61194° сх. д. / 48.62000; 26.61194
Місцева влада
Адреса ради 32376, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Панівці, тел. 9-53-37
Карта
Панівці. Карта розташування: Україна
Панівці
Панівці
Панівці. Карта розташування: Хмельницька область
Панівці
Панівці
Мапа

Панівці у Вікісховищі?

Панівці́ — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, центр Панівецької сільської ради. Розташоване на березі річки Смотрич. Давніше було містечком.

Сучасні Панівці утворилися від злиття сіл Верхні Панівці та Нижні Панівці внаслідок ухвали Хмельницького облвиконкому від 12 січня 1967 р. про об'єднання населених пунктів, які злилися.

За даними на 1998 р.: дворів — 408, мешканців — 1106.

Історія[ред. | ред. код]

Панівці над Смотричем відомі історії перш за все завдяки битві 20-23 жовтня 1633 р., в якій польський коронний гетьман Станіслав Конєцпольський розбив турецьку армію під керівництвом Мехмеда Абаза-паші.

Ян та Якуб Потоцькі

Уперше в документах Панівці згадано 1460 р. — в дозволі польського короля Казимира IV Яґелончика збирати десятину на користь кам'янецьких біскупів РКЦ.

Згідно поборових реєстрів Подільського воєводства:
1563-64 років власниками села були шляхтичі Зеленецький, Вітальчовський, Єзьорковський, в селі була православна церква.[1]


У 1565—1566 роках власником села Верхні Панівці був шляхтич Чермєнський[2] (гербу Рамульт[3]), села Нижні Панівці — шляхтич Яцимирський,[4] у кожному селі була православна церква.[5]

Дідич — брацлавський воєвода Ян Потоцький сприяв у 1590 р. у Верхніх Панівцях будівництву великого обороного замку. Замок був закінчений в 1590 р., мав товсті стіни, великі підземелля та глибокі рови. Панівці на той час мали статус міста.

Ян Потоцький був кальвіністом, реформатором, заклав при замку кальвіністську друкарню та школу з академією. Щороку на утримання Академії виділяли з дружиною 4000 злотих.[6] Академія мала кілька класів: Теософський, Філософський, Гуманістичний. На початку XVII ст. ректором був Балцер Панкратіус, професором Самуєль Пельцель.

Перша на Поділлі друкарня закладена 1600 р. 1611 р. у зв'язку зі смертю дідича Яна Потоцького була закрита. Керівником друкарні був Вавжинець Малахович. Видання цієї друкарні рідкісні. Друкарня була перенесена до Баранова.

Ян Потоцький героїчно загинув у Смоленській битві. Його дружина Вікторія (Ельжбета) Каменецька[7] поховала його тіло в каплиці замку (інші дані — крипті кальвінського збору). Брати та кам'янецькі єзуїти наказали вдові вигнати кальвіністів; Вавжинець (Лаврентій) Малахович виїхав до Львова.[8] Дітей у дідичів не було, Панівці перейшли до Станіслава «Ревери» Потоцького — сина його брата Анджея (Єнджея). Новий дідич науками не цікавився, став католиком, був вороже налаштований до кальвіністів: закрив академію та друкарню, помістив там кінні стайні.

На початку XX століття через Панівці планувалось прокласти залізницю, яка з'єднала б Росію з Австро-Угорщиною. Через Смотрич навіть почали зводити залізничний міст. Але грянула Перша світова війна й про колишні плани глобалізації Європи зараз нагадують лише височенні опори.

Панівецький замок[ред. | ред. код]

Панівці, Кам'янець-Подільський — замок.jpg

Панівецький замок збудував кам'янецький староста Ян Потоцький близько 1590 р.

Замок витримав облогу турків 1621 р. (Осман II) і 1633 р. (Абаза-паша).

Був здобутий козаками (під керівництвом кропивнянського полковника Филона Джалалія) 19(29) травня 1651 р. (один із захисників — поляк Тржилатковський — відкрив браму за обіцянку стати полковником козацьких військ; проте козаки, вступивши в замок, повісили його — за зраду своїм). Після цього замок довго стояв спустошений. Остаточно занепав наприкінці XVIII століття. Сьогодні можна побачити тільки руїни замку.

У червні 2006 р. у Панівцях у річку Смотрич упала величезна (до 20 тонн) кам'яна брила.

Економіка[ред. | ред. код]

19 березня 2019 року в селі було відкрито Кам'янець-Подільську СЕС потужністю 63,8 МВт, яка на момент запуску була другою за потужністю в Україні (неокуповані території).[9]


Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 17 грудня 2009 р. рiшенням № 9 XIX сесії сільської ради. Автор — Анатолій Костюк.

Герб[ред. | ред. код]

У лазуровому щиті сходить золоте сонце з променями до країв щита, диск сонця облямований лазуровим пробитим кільцем і вписаний у срібну підкову вушками донизу, обтяжену вгорі укороченою зеленою гілкою у лівий перев'яз. На гілці сидить сокіл натурального кольору, обернений вліво, з повернутою назад головою.

Прапор[ред. | ред. код]

На малиновому прямокутному полотнищі з співвідношенням сторін 2:3 в центрі коло з гербом села. Висота кола 2/3 від висоти прапора.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Дідичі[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад—грудень). — С. 135. — ISSN 0130-5247.
  2. у Михайловського — Чирминський
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 1. — Cz. 2. — S. 377. (пол.)
  4. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр.… — С. 144.
  5. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр.… — С. 142.
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — Т. 3. — S. 689. (пол.)
  7. Рotoccy 01 Архівовано 5 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
  8. Пам'ятки України. Панівці
  9. На Хмельниччині побудували другу найбільшу сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-03-19. Процитовано 19 березня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Гарнага І. Панівці: Звідки пішла назва // Прапор Жовтня. — 1973. — 8 вересня. — С. 4.
  • Замок в Панівцях // Хто є хто на Хмельниччині: Довідково-біографічне видання. — Випуск другий. — К., 2004. — С. 20.
  • Край Кам'янецький: Документально-публіцистичне видання. — Кам'янець-Подільський, 2006. — С. 48.
  • Полікарпов П. Замок у Панівцях: З історії рідного краю // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1967. — 12 липня. — С. 4.
  • Сіцінський Ю. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: Історично-археологічні нариси. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 69—73.
  • Томчишина Н., Коваленко С. Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 29.
  • У Панівцях — каменепад // Край Кам'янецький. — 2006. — 15 червня. — С. 1.
  • Філь Юхим. Зборовець. Народні пісні, що виникли підчас пошести чудес на Поділлі. З матеріялів до характеристики мови окремих сільских господарів с. Пановець, Камянецькоі округи. ім. Леніна. 1926. — 12 с.
  • Paniowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]