Любименко Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любименко Володимир Миколайович
Ljubimenko.jpg
Народився 16 (4) січня 1873(1873-01-04)
село Вейделєвка Валуйського повіту Воронезької губернії, тепер Валуйського району Бєлгородської області РФ
Помер 14 вересня 1937(1937-09-14) (64 роки)
Ленінград
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Петербурзький лісовий інститут (1892),
Петербурзький університет (1902)
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Бородін Іван Парфенійович
Заклад Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університет[d]
Членство Академія наук СРСР і НАН України
Звання академік

Любименко Володимир Миколайович (4 (16) січня 1873(18730116), село Вейделевка, тепер Валуйського району Бєлгородської області РФ — 14 вересня 1937, Ленінград) — радянський ботанік, член-кореспондент АН СРСР (з 1922), академік АН УРСР (з 1929).

Народився в сім'ї службовця. Закінчив Петербурзький лісовий інститут (1898) та Петербурзький університет (1902). У 1903–1908 роках працював у Франції, у 1908–1913 роках — у Нікітському, у 1914–1937 роках — в Петроградському (Ленінградському) ботанічних садах (з 1931 року — Ботанічний інститут АН СРСР). Викладав у Ленінградському університеті та інших навчальних закладах, створив фітофізіологічні лабораторії в Києві і Харкові.

Праці Любименка присвячені питанням фізіології рослин, зокрема утворенню хлорофілу в рослинах, дослідженню фотосинтезу тощо. Любименко вперше відзначив наявність хімічного зв'язку між білками і хлорофілом у живій пластиді, висунув гіпотезу еволюції способів живлення рослин від хемосинтезу до фотосинтезу.

Твори[ред. | ред. код]

  • Избранные труды, т. 1—2. К., 1963.

Література[ред. | ред. код]