Люлька Олександр Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люлька Олександр Наумович
Народився14 лютого 1924(1924-02-14)
Саварка, Богуславський район, Шевченківська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер9 січня 2003(2003-01-09) (78 років)
Полтава, Україна
Місце проживанняПолтава
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьнауковець, хірург, викладач університету
Alma materНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Галузьмедицина
ЗакладПолтавський державний медичний університет[d]
Посадапроректор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1968)
Відомі учніКовальчук Леонід Якимович
Відомий завдяки:вивченню недостатності функції кори наднирників при тиреотоксикозі
НагородиВідмінник освіти України Орден «Знак Пошани» Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР

Люлька Олександр Наумович (14 лютого 1924(19240214), с. Саварка, Київська область — 9 січня 2003, Полтава) — лікар-хірург, доктор медичних наук, професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Середню школу закінчив 19 червня 1941 р. на відмінно й вирішив вступати до Київського медичного інституту. Проте на заваді цим планам стала війна. Опинився в окупації, став учасником підпілля. Після визволення, на початку 1944 р., був призваний радянської до армії. Воював у складі Третього Українського фронту, під час боїв за м. Яси (Румунія) отримав поранення у лівий ліктьовий суглоб. Після демобілізації вирішив повернутись до навчання. У серпня 1946 р. став студентом лікувального факультету Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Після його завершення у 1952 р. і вступив до аспірантури цього ж вишу. У 1955 р. успішно захистив кандидатську дисертацію . У 1958 р. був направлений до Тернопільського медичного інституту. Поряд з викладацькою і лікувальною роботою займав ще й адміністративні посади. З 1958 р. заступник декана лікувального факультету, у 1962—1965 рр. — декан . У 1965-72 рр. — завідувач кафедри загальної хірургії[1], у 1972-73 — факультетської хірургії. Упродовж 1969-73рр. проректор з навчальної роботи. У 1966 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Функція кори наднирників у хворих тиреотоксикозом і тиреотоксичний криз», а у 1969 р. отримав звання професора. . Паралельно з науковими дослідженнями професор залишався практикувальним лікарем-хірургом. Провів багато операцій з видалення щитоподібної залози при дифузному токсичному зобі. У 1973 р. рішенням міністерства охорони здоров'я був направлений до Полтавського стоматологічного інституту для участі в організації лікувального факультету. З 1974 по 1989 р. обіймав посаду проректора з навчальної роботи. Однією зі сторін його діяльності була організація навчально-методичного забезпечення кафедр інституту. Водночас завідував кафедрою факультетської хірургії (1973—1991), пізніше, у 1991—2001 рр. був професором цієї ж кафедри. Практична діяльність професора продовжувалась в клініці на базі 2-ї міської лікарні, де він щоденно й проводив операції[2].

Наукова школа

[ред. | ред. код]

Започаткував наукову школу з вивчення недостатності функції кори наднирників при тиреотоксикозі, описав зміни реактивності організму хворих на тиреотоксикоз у до- та післяопераційних періодах, запропонував методику лікування тиреотоксичного кризу, вивчав вплив гемолітичних і фібринолітичних препаратів тканин щитоподібної залози на згортання крові. Серед його учнів був майбутній ректор Тернопільського медичного університету імені І. Я. Горбачевського, видатний вчений Л. Я. Ковальчук[3]. В Полтаві він продовжив свої наукові дослідження з вивчення щитоподібної залози й опублікував ряд навчальних посібників. Його наукова школа поповнювалась новими учнями. Під його керівництвом було захищено 25 кандидатських і 6 докторських дисертацій.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Тиреотоксикоз и функция коры надпочечников. К., 1967 (спів­авт.);
  • Тирео­­токсический криз. К., 1973 (спів­авт.);
  • Учбовий посібник по факультетській та оперативній хірургії. П., 1992 (спів­авт.);
  • Склерозуюча терапія геморою: Посіб. П., 1997 (спів­авт.);
  • Факультетська хірургія: Зб. тест. завдань та відповідей. Т., 1999.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Відмінник освіти України
  • Орден «Знак Пошани»
  • Орден Червоної Зірки
  • Орден Вітчизняної війни 2 ступеня[4]
  • Відмінник охорони здоров'я СРСР[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кафедра загальної хірургії - Історія кафедри. gis.tdmu.edu.ua (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
  2. Днями виповнюється 100 років від дня народження видатного науковця та хірурга Олександра Люльки. ПДМУ. 4 березня 2024.
  3. Світячи іншим, згораю сам | Ваше Здоров'я. web.archive.org. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 4 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. Люлька Олександр Наумович
  5. Історія кафедри

Джерела

[ред. | ред. код]