Ляхова Могила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 47°53′46″ пн. ш. 33°14′17″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.23806° сх. д. / 47.89611; 33.23806

Курган Ляхова Могила

Ляхова Могила — курган в Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Розташований на першому вододілі правого берега Карачунівського водосховища, близько одного кілометра на південь від водойми.

Поблизу розташовано святилище «Горка» та декілька менших курганів, один з яких обнесений валом і ровом (на початку 2000-х років досліджувались студентами історичного факультету Криворізького педагогічного інституту під керівництвом О. О. Мельника).

Походження назви[ред. | ред. код]

Імовірно, назва кургану походить від прізвища (або прізвиська) козака Андрія Ляха, зимівник якого розташовувався на території сучасної південно-західної околиці Центрально-Міського району Кривого Рогу.

Розміри[ред. | ред. код]

Курган на дореволюційній карті. Розташований південно-східніше села Андріївка (на сьогоднішній день — затоплене Карачунівським водосховищем)

За В. Ярошевським, курган мав такі розміри:

  • довжина окружності = 207 саж;
  • діаметр = 56 саж;
  • висота = 5 — 6 саж.[1] (тобто, близько 11 — 12 м).

Дослідження кургану[ред. | ред. код]

В ХІХ столітті спроби дослідити курган робив Кнорринг - власник землі, на якій розташоване поховання.

Досліджувався археологом О. О. Мельником у 1983 році.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Ястребов Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии // Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. XVII. — Экономическая типография и литография., — 1894 г.
  2. Історичний факультет. Студентське життя

Джерела[ред. | ред. код]

  1. В. Ястребов Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии // Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. XVII. — Экономическая типография и литография., — 1894 г.
  2. Праці Центру пам'яткознавства. Випуск 16 / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — К., 2009. — 318 c.

Посилання[ред. | ред. код]