Ліна Лехтоваара
 Ліна Лехтоваара (справа) під час чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018/19 | |||
| Народився | 23 червня 1981[1][2][3] (42 роки) Коккола | ||
|---|---|---|---|
| Інша професія | вчителька | ||
| Національні змагання | |||
| Роки | Ліга | Роль | |
| 2019- | Kansallinen Liiga | Арбітр | |
| Юккенен | Арбітр | ||
| Міжнародні змагання | |||
| Роки | Організація | Роль | |
| 2016- | ФІФА | Арбітр | |
Ліна Лехтоваара (уроджена Ліна Лонгбака; нар. 23 червня 1981 Коккола) — фінський футбольний арбітр. Арбітр ФІФА з 2009 року.[4]
Суддівська кар'єра[ред. | ред. код]
Лехтоваара судить у фінському жіночому вищому дивізіоні Kansallinen Liiga та фінали жіночого кубка Фінляндії, також з 2019 року судить в чоловічому другому «Юккенен» і третьому ешелонах «Какконен».[5]
Її першим турніром на міжнародному рівні став чемпіонат Європи з футболу серед жінок віком до 19 років 2011 року. Чотири роки по тому вона знову була номінована на ці змагання і судила фінал між Іспанією та Швецією на турнірі в Ізраїлі. На Чемпіонаті Європи серед жінок 2017 року вона була четвертим арбітром.
У 2002 році Лехтоваара судила фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок між ФК «Барселона» та «Олімпік Ліон».[6] Того ж року УЄФА призначив її однією з 13 арбітрів на фінальний турнір жіночого чемпіонату Європи в Англії.
У серпні 2022 року Лехтоваара судила на чемпіонаті світу 2022 U-20 у Коста-Риці.
Вона також була одним з арбітрів на Чемпіонаті світу з футболу серед жінок 2023 року в Австралії та Новій Зеландії.
Футбольна асоціація Фінляндії визнавала Лехтоваару арбітром року у 2015—2016[7][8] та 2018—2021[9][10][11][12] роках.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Фінська шведка Ліна Лехтоваара родом з Коккола, але зараз живе в Парайнен, де працює вчителькою на повну ставку. Лехтоваара має ступінь магістра освіти.[13]
Молодший брат Лехтоваари — Густав Лонгбека, футбольний воротар, який грав у вищому дивізіоні.[14]
Основні турніри[ред. | ред. код]
На Чемпіонаті Європи з футболу серед жінок 2022 року[ред. | ред. код]
| раунд | Дата | Місце проведення | команда | команда | Результат |
|---|---|---|---|---|---|
| Груповий етап | 7 липня 2022 | Саутгемптон |  Норвегія
|
.svg){kind=small} Північна Ірландія
|
4:1 (3:0) |
| Груповий етап | 14 липня 2022 | Манчестер |  Італія
|
 Ісландія
|
1:1 (0:1) |
На Чемпіонаті світу з футболу серед жінок 2023 року[ред. | ред. код]
| раунд | Дата | Місце проведення | команда | команда | Результат |
|---|---|---|---|---|---|
| Груповий етап | 21 липня 2023 | Мельбурн |  Нігерія
|
.svg){kind=small} Канада
|
0:0 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Soccerway
- ↑ worldfootball.net
- ↑ PlaymakerStats.com — 2003.
- ↑ https://digitalhub.fifa.com/m/7662513a8b75c7cc/original/2022-FIFA-Refereeing-International-Lists.pdf
- ↑ Luokanopettaja Paraisilta tekee historiaa Mestarien liigan finaalissa – Lina Lehtovaara luopui kokopäivätyöstä saavuttaakseen jalkapallounelmansa. Yle Urheilu (фін.). 19 травня 2022. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Lina Lehtovaara - Matches as referee. worldfootball.net (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Vuoden erotuomarit tulevat Paraisilta. ts.fi (фін.). 3 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Vuoden erotuomari Lehtovaara jakaa oikeutta Mestarien liigassa. www.iltalehti.fi (фін.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Kymppipaikka.fi. Palloliitto ja Veikkausliiga palkitsivat kauden parhaita. www.kymppipaikka.fi (фін.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Hirvonen, Juho (21 листопада 2019). Filip Valencic rohmusi palkintopöytää Captain's Ball -gaalassa, Rafaelista Veikkausliigan Legenda - katso kaikki palkitut tähän mennessä!. SuomiFutis (фін.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Aravirta ja Kulmala palkittiin Captain's Ball -gaalassa 2.12. - Helsingin Erotuomarikerho ry. www.hek.fi. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Vuoden erotuomarit. Palloliitto.fi (фін.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Jalkapallon EM-kisat | Huippuerotuomari Lina Lehtovaara kelpaa Mestarien liigan loppuotteluun ja EM-kisoihin, muttei Veikkausliigaan: «On mahdollista päästä finaaliinkin». Helsingin Sanomat (фін.). 8 липня 2022. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ STT (4 липня 2022). Lina Lehtovaara tuomitsee naisten EM-kisoissa – tavoitteena tietysti finaalipaikka. www.ilkkapohjalainen.fi (фін.). Процитовано 17 листопада 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ліна Лехтоваара на transfermarkt.de
- Ліна Лехтоваара на soccerdonna.de