Північна Ірландія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Північна Ірландія
Northern Ireland
Tuaisceart Éireann
Norlin Airlann

Розташування Північна Ірландія
Столиця
(та найбільше місто)
Белфаст
Офіційні мови Немає,
Англійська (de facto)
Ірландська
Ольстерсько-шотландська
Суверенна держава Велика Британія Велика Британія
Державний устрій Конституційна монархія
 - Глава держави Єлизавета II
 - Прем'єр-міністр Девід Камерон
 - Перший міністр Пітер Робінсон
Управління  
 - Government of Ireland Act 3 Травня 1921 
Площа
 - Загалом 13 843 км² (78)
Населення
 - оцінка 2009 р. 1,775,000 (?)
 - перепис 2001 р. 1,685,267
 - Густота 122/км²
ВВП (ПКС) 2002 р., оцінка
 - Повний £33.2 млрд. (?)
 - На душу населення £19,603. (?)
Валюта Фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
 - Літній час BST (UTC+1)
Домен інтернету .uk
Телефонний код +44
Помаранчевий марш протестантів

Півні́чна Ірла́ндія (англ. Northern Ireland, ірл. Tuaisceart Éireann) — одна з чотирьох частин Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Межує з Республікою Ірландія в межах острова Ірландія. Столиця і найбільше місто — Белфаст. В адміністративному відношенні поділена (з 1975) на 6 графств (англ. counties).

Історія[ред.ред. код]

Утворення Північної Ірландії датується 3 травня 1921, на підставі Government of Ireland Act 1920[1].

Північна Ірландія багато років була ареною гострого етно-політичного конфлікту (англ. The Troubles) між «націоналістами»-католиками і «юніоністами»-протестантами.[2] Націоналісти виступали за політичне приєднання Північної Ірландії до решти Ірландії[3][4] , а юніоністи, яких у Північній Ірландії більшість, хотіли залишитися у складі Сполученого Королівства[5]. Загалом, юніоністи вважають себе британцями (або «ольстерцями»), а націоналісти — ірландцями, хоча ці відмінності не є однозначними. З моменту підписання Белфастської угоди (так звана «Страсноп'ятнична угода») у 1998, більшість напіввійськових формувань, що брали участь у боротьбі, припинили військові дії.

Найбільші внутрішні конфлікти краю відображено у настінних розписах.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно Північна Ірландія розділена на 6 графств та 26 районів. Всі шість графств Північної Ірландії: Антрім, Арма, Даун, Лондондеррі, Тайрон і Фермана, входять до північної провінції Ольстер.

Мапа Ірландії з пронумерованими графствами.

Північна Ірландія

1. Антрім Flag of county Antrim.svg
3. Даун Flag of county Down.svg
2. Арма Flag of county Armagh.svg
4. Фермана Flag of the counties of Fermanagh and Limerick.svg
5. Лондондеррі Flag of the counties of Cork, Derry and Louth.svg
6. Тайрон Flag of county Tyrone.svg

Економіка[ред.ред. код]

Економіка Північної Ірландії є найменшою з чотирьох економік, що складають з себе загальну економіку Об'єднаного Королівства. Промисловість представлена традиційними суднобудуванням, текстильним і канатним виробництві. Велика кількість населення зайнята в сфері обслуговування. Туризм також відіграє важливу роль в економіці країни. Останнім часом досить прибутковою є сфера високих технологій, в яку здійснюється інвестиційне вливання коштів.

Релігія[ред.ред. код]

Протестанти 54%, католики 31%; пряме правління Англії з 1972.

Політика[ред.ред. код]

У Британському парламенті Північну Ірландію представляє 12 делегатів. В останній час громадськість Північної Ірландії та політичні партії усе більше схильні до возз'єднання із іншою, великою Ірландією[6].

Населення[ред.ред. код]

Населення Північної Ірландії щорічно зростає починаючи з 1978 року. За останніми даними воно становить 1 775 000 осіб.[7]

Етнічний склад населення неоднорідний: в країні проживає близько 500 тисяч корінних місцевих жителів острова Ірландія — ірландців — католиків і приблизно 1 млн англо-ірландців і шотландо-ірландців з яких більшість — протестанти, які є британцями за культурою і традиціями. Таким чином, в Північній Ірландії історично склалися три групи населення, що розрізнялися між собою релігією і культурою, дані групи населення вельми ворожо відносяться один до одного. Східні області Північної Ірландії були зайняті переселенцями з Шотландії — пресвітеріанами, центральні і північні провінції заселили англійці, що належали до Англіканської церкви, в крайніх західних і прикордонних з Республікою Ірландія районах жили залишки корінного населення — ірландці, католики за своїм віросповіданням.

Тривалість життя у чоловіків — 76 років, у жінок — 80.8 років.[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Statutory Rules & Orders published by authority, 1921 (No. 533); Additional source for 3 May 1921 date: Alvin Jackson, Home Rule — An Irish History, Oxford University Press, 2004, p198.
  2. Northern Ireland LIFE & TIMES survey. Question: Generally speaking, do you think of yourself as a unionist, nationalist or neither?, ARK Research, 2005
  3. Strategy Framework Document: Reunification through Planned Integration: Sinn Féin's All Ireland Agenda www.sinnfein.ie, accessed 2 August 2008
  4. Policy Summaries: Constitutional Issues www.sdlp.ie, accessed, 2 August 2008
  5. Standing up for Northern Ireland www.uup.org, accessed 2 August 2008
  6. Північна Ірландія хоче відокремитись. а потім приєднатися до іншої Ірландії
  7. BBC NEWS. BBC News. 10 Грудня, 2008. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 3 Квітня, 2010.  Текст « UK » проігноровано (довідка); Текст « Northern Ireland » проігноровано (довідка); Текст « NI's population passes 1.75m mark» проігноровано (довідка)
  8. Eastern Health and Social Services Board. www.publichealthmatters.org. Процитовано 3 Квітня, 2010. 

Посилання[ред.ред. код]