Північна Ірландія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Північна Ірландія
англ. Northern Ireland
ірл. Tuaisceart Éireann
скотс. Norlin Airlann

Розташування Північна Ірландія
Столиця
(та найбільше місто)
Белфаст
Офіційні мови Немає,
Англійська (de facto)
Ірландська
Ольстерсько-шотландська
Суверенна держава Велика Британія Велика Британія
Державний устрій Конституційна монархія
 - Глава держави Єлизавета II
 - Прем'єр-міністр Девід Камерон
 - Перший міністр Пітер Робінсон
Управління  
 - Government of Ireland Act 3 Травня 1921 
Площа
 - Загалом 13 843 км² (78)
Населення
 - оцінка 2009 р. 1,775,000 (?)
 - перепис 2001 р. 1,685,267
 - Густота 122/км²
ВВП (ПКС) 2002 р., оцінка
 - Повний £33.2 млрд. (?)
 - На душу населення £19,603. (?)
Валюта Фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
 - Літній час BST (UTC+1)
Домен інтернету .uk
Телефонний код +44

Півні́чна Ірла́ндія (англ. Northern Ireland, ірл. Tuaisceart Éireann, скотс. Norlin Airlann) — одна з чотирьох частин Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Межує з Республікою Ірландія в межах острова Ірландія. Столиця і найбільше місто — Белфаст. В адміністративному відношенні поділена (з 1975) на 6 графств (англ. counties).

Географія[ред.ред. код]

У центральній частині Північної Ірландії розташоване озеро Лох-Ней, найбільше в Сполученому Королівстві (388 км²). Друга за величиною система озер — Верхній та Нижній Лох-Ерн на південному заході Північної Ірландії. Між цими озерами знаходиться рівнинна частина Північної Ірландії, а північний схід, південний схід і захід її території займають гори. Найвища точка Північної Ірландії — Слів-Донард в горах Морн (висота 848 м).

Історія[ред.ред. код]

Утворення Північної Ірландії датується 3 травня 1921, на підставі Government of Ireland Act 1920[1].

Північна Ірландія багато років була ареною гострого етно-політичного конфлікту (англ. The Troubles) між «націоналістами»-католиками і «юніоністами»-протестантами.[2] Націоналісти виступали за політичне приєднання Північної Ірландії до решти Ірландії[3][4] , а юніоністи, яких у Північній Ірландії більшість, хотіли залишитися у складі Сполученого Королівства[5]. Загалом, юніоністи вважають себе британцями (або «ольстерцями»), а націоналісти — ірландцями, хоча ці відмінності не є однозначними. З моменту підписання Белфастської угоди (так звана «Страсноп'ятнична угода») у 1998, більшість напіввійськових формувань, що брали участь у боротьбі, припинили військові дії.

Найбільші внутрішні конфлікти краю відображено у настінних розписах.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно Північна Ірландія розділена на 6 графств та 26 районів. Всі шість графств Північної Ірландії: Антрім, Арма, Даун, Лондондеррі, Тайрон і Фермана, входять до північної провінції Ольстер.

Мапа Ірландії з пронумерованими графствами.

Північна Ірландія

1. Антрім Flag of county Antrim.svg
3. Даун Flag of county Down.svg
2. Арма Flag of county Armagh.svg
4. Фермана Flag of the counties of Fermanagh and Limerick.svg
5. Лондондеррі Flag of the counties of Cork, Derry and Louth.svg
6. Тайрон Flag of county Tyrone.svg

Економіка[ред.ред. код]

Економіка Північної Ірландії є найменшою з чотирьох економік, що складають з себе загальну економіку Об'єднаного Королівства. Промисловість представлена традиційними суднобудуванням, текстильним і канатним виробництві. Велика кількість населення зайнята в сфері обслуговування. Туризм також відіграє важливу роль в економіці країни. Останнім часом досить прибутковою є сфера високих технологій, в яку здійснюється інвестиційне вливання коштів.

Релігія[ред.ред. код]

Помаранчевий марш протестантів

Протестанти 54%, католики 31%; пряме правління Англії з 1972.

Національна ідентичність[6] Разом[7] Релігійна приналежність[8]
Католики Протестанти і інші християни Не християни Не релігійні
Британці 48.4% 12.9% 81.6% 50.1% 55.9%
Iрландці 28.4% 57.2% 3.9% 12.4% 14.0%
Північні ірландці 29.4% 30.7% 26.9% 18.0% 35.2%
Англійці, шотландці або валлійці 1.6% 0.8% 1.5% 2.9% 5.2%
Інші 3.4% 4.4% 1.0% 29.1% 7.1%

Політика[ред.ред. код]

У Британському парламенті Північну Ірландію представляє 12 делегатів. Законодавчий орган — Асамблея Північної Ірландії (Tionól Thuaisceart Éireann), що складається зі 108 членів Законодавчих Зборів, що обираються населенням Північної Ірландії, обирають зі свого складу Спікера Зборів Північної Ірландії, Першого заступника спікера Зборів Північної Ірландії та Другого заступника спікера Зборів Північної Ірландії.

Виконавчий орган — Виконавчий Комітет Північної Ірландії (Feidhmeannas Thuaisceart Éireann), що складається з Першого міністра Північної Ірландії (Céad-Aire Thuaisceart Éireann), Заступника Першого міністра Північної Ірландії (leas-Chéad-Aire Thuaisceart Éireann) і 11 міністрів Північної Ірландії

Населення[ред.ред. код]

Населення Північної Ірландії щорічно зростає починаючи з 1978 року. За останніми даними воно становить 1 775 000 осіб.[9]

Етнічний склад населення Північної Ірландії неоднорідний: тут живе близько 500 тис. корінних жителів острова Ірландія — ірландців-католиків і приблизно 1 млн англо-ірландців і шотландо-ірландців. Більшість — протестанти, які є британцями за культурою і традиціями. Вони віддані ідеї збереження конституційних зв'язків з британською короною. Решта населення Північної Ірландії є католицькою та ірландською за культурою та історією[10][11]. Ця частина населення виступає за союз з Ірландською Республікою. Таким чином, в Північній Ірландії історично склалися три групи населення, що розрізнялися між собою по релігії і культурі, дані групи населення досить насторожено ставляться один до одного. Східні області Північної Ірландії були зайняті переселенцями з Шотландії — пресвітеріани, центральні і північні провінції заселили англійці, які належали до Англіканської церкви, в крайніх західних і прикордонних з Ірландією районах жили залишки корінного населення — ірландці, католики за своїм віросповіданням[12][13][14][15][16][17][18].

Тривалість життя у чоловіків — 76 років, у жінок — 80.8 років.[19]

Міста Північної Ірландії за населенням[20]

Belfast City Hall, October 2010 (01).JPG
Белфаст
St Eugene's Cathedral, August 2009.JPG
Деррі

# Місто Населення Населення агломерації

Lisburn Market House.JPG
Лісберн
Newry Townhall - geograph.org.uk - 1476695.jpg
Ньюрі

1 Белфаст 276,705 579,726
2 Деррі 83,652 90,663
3 Лісберн[21] 71,403
4 Ньютаунаббі[21] 62,022
5 Бангор[21] 58,368
6 Крейгевон 57,651
7 Каслрі[21] 54,636
8 Балліміна 28,704
9 Ньютаунардс 27,795
10 Ньюрі 27,300

Символи Північної Ірландії[ред.ред. код]

Прапор 1953—1972

На державних заходах у Північній Ірландії часто виконується гімн Сполученого Королівства God Save the Queen. На Іграх Співдружності та

Льон — офіційна квітка, зображена на логотипі Національної Асамблеї[22]

деяких інших спортивних змаганнях команда Північної Ірландії користується прапором Ольстеру (незважаючи на його неофіційний статус) і мелодією Londonderry Air (часто зі словами Danny Boy), також неофіційною, як національним гімном[23][24]. Збірна Північної Ірландії з футболу також використовує ольстерський прапор, але в якості гімну співає God Save The Queen[25]. Основні матчі Гельської атлетичної асоціації відкриваються національним гімном Ірландії Amhrán na bhFiann («Пісня солдата»), як і інші загальноірландські спортивні організації[26].

З 1953 по 1972 рік урядом та урядовими організаціями Північної Ірландії використовувався спеціальний «Ольстерький прапор». Він складався з георгіївського хреста, всередині якого були розташовані біла шестикутна зірка і червона кисть руки (символ стародавнього Ольстера). Зверху над зіркою була корона.

Неофіційно жителі Північної Ірландії вивішують на свята той прапор, який відповідає їх політичним пристрастям: прапор Великобританії, Північної Ірландії або Ірландської Республіки. Перші два використовуються юніоністами — прихильниками союзу з Великобританією, останній — націоналістами, особливо на спортивних заходах. Воєнізовані формування з обох сторін мають власні прапори.

У 1923 році головний герольд Невілл Родвелл Уілкінсон створив ескізи державної печатки та прапора Північної Ірландії. У січні 1924 року в Лондоні він провів обговорення вигляду майбутнього герба з представниками уряду Північної Ірландії. Остаточний вигляд герба був визначений представником Уілкінсона, Томасом Садлером у квітні 1924 року, він повторював вигляд створеного роком раніше прапора. Герб отримав схвалення кабінету Північної Ірландії. Королівський указ, підписаний Георгом V і затверджений у Міністерстві внутрішніх справ, був підписаний 2 серпня 1924 року. Герб був зареєстрований в Реєстрі Гербів в Дубліні. З 1972 року цей герб не є офіційним[27][28].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Statutory Rules & Orders published by authority, 1921 (No. 533); Additional source for 3 May 1921 date: Alvin Jackson, Home Rule — An Irish History, Oxford University Press, 2004, p198.
  2. Northern Ireland LIFE & TIMES survey. Question: Generally speaking, do you think of yourself as a unionist, nationalist or neither?, ARK Research, 2005
  3. Strategy Framework Document: Reunification through Planned Integration: Sinn Féin's All Ireland Agenda www.sinnfein.ie, accessed 2 August 2008
  4. Policy Summaries: Constitutional Issues www.sdlp.ie, accessed, 2 August 2008
  5. Standing up for Northern Ireland www.uup.org, accessed 2 August 2008
  6. Census 2011. Процитовано 19 January 2014. 
  7. Census 2011. Процитовано 19 January 2014. 
  8. Census 2011. Процитовано 19 January 2014. 
  9. BBC NEWS. BBC News. 10 Грудня, 2008. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 3 Квітня, 2010. 
  10. Northern Ireland Life and Times Survey, 2008; Module:Community Relations, Variable:IRISH. Ark.ac.uk. 17 May 2007. Процитовано 16 June 2010. 
  11. Northern Ireland Life and Times Survey, 1998; Module:Community Relations, Variable:IRISH. Ark.ac.uk. 9 May 2003. Процитовано 16 June 2010. 
  12. Breen, R., Devine, P. and Dowds, L. (editors), 1996: ISBN 0-86281-593-2. Chapter 2 'Who Wants a United Ireland? Constitutional Preferences among Catholics and Protestants' by Richard Breen (1996), in, Social Attitudes in Northern Ireland: The Fifth Report Retrieved 24 August 2006; Summary: In 1989—1994, 79% Protestants replied "British" or "Ulster", 60% of Catholics replied "Irish."
  13. Northern Ireland Life and Times Survey, 1999; Module:Community Relations, Variable:NINATID Summary:72% of Protestants replied "British". 68% of Catholics replied "Irish".
  14. Northern Ireland Life and Times Survey. Module:Community Relations. Variable:BRITISH. Summary: 78% of Protestants replied "Strongly British."
  15. Northern Ireland Life and Times Survey, 1999; Module:Community Relations, Variable:IRISH Summary: 77% of Catholics replied "Strongly Irish."
  16. L219252024 – Public Attitudes to Devolution and National Identity in Northern Ireland. University of York Research Project 2002–2003. [недоступне посилання]
  17. Northern Ireland: Constitutional Proposals and the Problem of Identity, by J. R. Archer The Review of Politics, 1978
  18. Chapter 7 > A changed Irish nationalism? The significance of the Belfast Agreement of 1998. [недоступне посилання] PDF (131 KB) A changed Irish nationalism? The significance of the Belfast Agreement of 1998, by Joseph Ruane and Jennifer Todd
  19. Eastern Health and Social Services Board. www.publichealthmatters.org. Процитовано 3 Квітня, 2010. 
  20. Statistical Classification and Delineation of Settlements. Northern Ireland Statistics and Research Agency. February 2005. 
  21. а б в г Частина Белфастського регіону
  22. Northern Ireland Assembly Information Office. Northern Ireland Assembly logo. Niassembly.gov.uk. Процитовано 13 November 2010. 
  23. Sport, Nationalism and Globalization: European and North American Perspectives by Alan Bairner (ISBN 978-0791449127), p38
  24. Sport, Sectarianism and Society in a Divided Ireland by John Sugden and Alan Bairner (ISBN 978-0718500184), p60
  25. FIFA.com: Northern Ireland, Latest News. Архів оригіналу за 10 December 2005. 
  26. John Sugden and Scott Harvie (1995). Sport and Community Relations in Northern Ireland 3.2 Flags and anthems. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 26 May 2008. 
  27. The Union Flag and Flags of the United Kingdom House of Commons Library, 3 June 2008.
  28. Northern Irish flags from the World Flag Database.

Посилання[ред.ред. код]