Коккола
| Коккола швед. Karleby stad (1 січня 1977) фін. Kokkolan kaupunki | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 63°50′15″ пн. ш. 23°07′55″ сх. д. / 63.83758310002777847° пн. ш. 23.13196170002778018° сх. д.Координати: 63°50′15″ пн. ш. 23°07′55″ сх. д. / 63.83758310002777847° пн. ш. 23.13196170002778018° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Фінляндія | |||||||
| Столиця для | Центральна Пог'янмаа (провінція Фінляндії) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1620 | |||||||
| Площа | 1446,27 км²[2] | |||||||
| Населення | 48 299 осіб (31 грудня 2023) | |||||||
| Висота НРМ | 6 м[3] | |||||||
| Офіційна мова | фінська[4] і шведська[4] | |||||||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |||||||
| GeoNames | 9610671, 651951 | |||||||
| OSM | r1855920 ·R | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | kokkola.fi | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Коккола у Вікісховищі | ||||||||
Ко́ккола (фін. Kokkola, швед. Karleby) — місто й муніципалітет в Західній Фінляндії у провінції Центральна Пог'янмаа. Розташовується на узбережжі Ботнічної затоки і є одним з найбільших портових центрів Фінляндії.
Історія[ред. | ред. код]
Коккола було засновано в 1620 році шведським королем Густавом Адольфом ІІ. В 1765 році одержало право торгівлі з іноземними ринками. В XVIII-XI століттях було великим центром торгівлі дьогтем і суднобудування. В 1854 році під час Кримської війни атаковане британськими військовими кораблями. Місцеві жителі відбили атаку, потопивши один з десантних човнів. У бої загинули 9 британців, які були поховані в Коккола на Маріїнському цвинтарі.
Населення[ред. | ред. код]
Динаміка зміни чисельності населення:
|
|
За переписом 2009 року чисельність населення міста становить 48 299 чоловік[5]. З них 18,8% — у віці до 14 років, 65% — від 15 до 64 років і 16,2% — від 65 і старше. Щільність населення — 31,69 чол/км².
Клімат[ред. | ред. код]
Середньорічна температура в Коккола становить 3 °C. Найхолодніші місяці — січень, лютий і березень. Найтепліший місяць — липень, середня температура якого становить 13 °C. Річний абсолютний мінімум температури становить −32 °C, абсолютний максимум — +31 °C. Середньорічна кількість опадів — 540 мм.
Культура й визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Коккола — місто з музичними традиціями, що є батьківщиною камерного оркестру Центральної Остроботнії. Центр міста зветься Неристан і є великим районом з будинками з дерева. Неподалік від нього знаходиться Художня галерея К. Х. Ренлунда, Історичний музей і Природознавчий музей з колекцією мінералів. Також у місті розташована ратуша, на фасаді якої знаходиться підпис архітектора Карла Людвіга Енгеля. У Коккола щорічно проводиться чемпіонат з футболу серед юніорів, а в останні дні серпня проходить венеційське свято, присвячене прощанню з літом.
Економіка[ред. | ред. код]
Коккола є одним з найбільших центрів суднобудування й хімічної промисловості Фінляндії. Інші галузі виробництва в місті — металообробка, текстильна промисловість, пластмасова промисловість, деревообробне виробництво й харчова промисловість. Сьогодні Коккола є одним з найбільших портів Ботнічної затоки, тому виконує роль сполучної ланки в торговельних зв'язках Сходу й Заходу[6].
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Доннер Андерс (1854—1938) - фінський астроном.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Старе місто -
Церква Каарлела -
Водонапірна вежа
Див. також[ред. | ред. код]
- 1522 Коккола — астероїд, названий на честь міста[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
- ↑ Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
- ↑ NLS Geographic Names Register — National Land Survey of Finland.
- ↑ а б http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
- ↑ Immigration record high in Finland in 2023 (англ.). Statistics Finland. Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Port of Kokkola - Історія. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] (фін.) (англ.) (швед.)
|
