Лі Тхань Тонг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лі Тхань Тонг
Lý Thánh Tông.JPG
Народився 19 березня 1023
Помер 1072
Країна Flag of Vietnam.svg В'єтнам
Рід Династія Лі
Батько Лі Тхай Тонг
Мати Empress Linh Cảmd
У шлюбі з Ỷ Land
Діти Лі Нян Тонг і Sung Hien Haud

Лі Тхань Тонг (в'єт. Lý Thánh Tông; 19 березня 1023 — 1 лютого 1072) — 3-й імператор династії Пізні Лі в 10541072 роках. Розпочав політику стосовно перетворення держави на повноцінну імперію.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Був старшим сином спадкоємця трону Фат Ма та принцеси Кім Тх'єн. Народився 1023 року в Тханглонзі, отримавши ім'я Нят Тон. 1028 року після смерті діда Лі Тхай То батько посів трон Дайков'єту як Лі Тхай Тонг, а мати стала зватися імператриця Май Тхі. Нят Тон оголошений спадкоємцем трону.

Замолоду долучався до державних справ та військових походів. Також здобув знання з музики, літератури, історії, єдиноборств. У 1037 році брав участь у придушенні заколоту в тяу Лам. У 1039 році відзначився у поході проти гірського племені нунгів. 1040 року очолив судову систему Дайков'єту. У 1043 році придушив заколот в провінції Чау Аї. У 1044 році під час походу проти Чампи батько призначив Нят Тона намісником держави. У 1045 році під час хвороби батько знову став регентом.

Панування[ред. | ред. код]

У 1054 році після смерті батька успадкував трон, прийнявши ім'я Лі Тхань Тонг. Невдовзі перейменував державу на Дайв'єт («Великий В'єт»), відобразивши цим свої політичні амбіції. Втім у китайських джерелах ця назва з'явилася лише у 1069 році.

Разом з тим продемонстрував своє буддистське ставлення до внутрішніх справ: були спалені знаряддя тортур, покращено становище в'язнів, вдвічі зменшено податок за 1055 рік. Велику увагу приділяв посиленню економічної потуги. Для цього заохочував сільськогосподарські роботи, видобуток золота і срібла, оподаткування стає більш гнучким, починається більш активна боротьба з корупцією. Завершується будівництво системи державних і провінційних рисосховищ.

Завершив реформу бюрократичного апарату. Впроваджується система платні для чиновників деяких рангів, яка надавалася як грошима, так і продуктами, змінено офіційний одяг сановників і чиновників. Були прийняті певні заходи для посилення особистої безпеки імператора.

Продовжено політику попередників зі спорудження буддійських культових споруд всією країною. 1057 року вперше була побудована 30-ярусна пагода.

Водночас бажання Дайв'єту встановити владу над гірськими племенами, що мешкали у прикордонні з імперією Сун, призводили до постійних конфліктів з останньою. У 1059 році загони в'єтської армії переслідуючи племена, що втекли з Дайв'єту, вдерлися на китайську територію (провінцію Ціньчжоу). Втім конфлікт вдалося залагодили мирними перемовинами. Втім з цього часу Сун посилює дипломатичні зусилля для провокування війни Чампи проти Дайв'єту.

1060 року відбувся новий прикордонний конфлікт з імперією Сун. 1068 року стає першим патріархом буддистської школи тхієн — Тхао Дионга. У 1069 році у відповідь на відмову Чампи сплачувати данину Лі Тхань Тонг очолив проти неї армію, яка завдала поразки чампському війську в битві біля річки Тимао. Також в битві біля гирла річки Нятле було переможено флот Чампи. Зрештою в'єтська армія здобула нову перемогу, полонивши Рудравармана III, володаря Чампи. Було сплюндровано ворожу столицю Виджайя й захоплено 50 тис. полонених. Рудравармана III вимушений був поступитися 3 своїми північними провінціями Ботінь, Діалі, Малінь. Втім виконання цього договору домігся вже наступник Лі Тхань Тонга.

1070 року в Тханглонзі було відкрито вищий освітній заклад Ван-М'єу (Храм літератури), що виконував функції на кшталт європейського університету. Того ж року було наказано спорудити в кожній провінції храм Конфуція.

Помер 1072 року. Йому спадкував син Лі Нян Тонг.

Девізи правління[ред. | ред. код]

  • 1054—1059 — Лонг-тхуі тхай-бінь в'єт. Long Thụy Thái Bình
  • 1059—1066 — Тьионг-тхань зя-тхань в'єт. Chương Thánh Gia Khánh
  • 1066—1067 — Лонг-тьионг тхієн-ти в'єт. Long Chương Thiên Tự
  • 1068—1068 — Тхієн-хуонг баотионг в'єт. Thiên Huống Bảo Tượng
  • 1069—1072 — Тхан-ву в'єт. Thần Vũ

Джерела[ред. | ред. код]

  • Maspero, G., 2002, The Champa Kingdom, Bangkok: White Lotus Co., Ltd., ISBN 9747534991
  • Nguyen Khac Viên: Vietnam une longue Histoire Éditions Thé Gioi — Hanoi 2012